На засіданні 14 березня Комітет з питань інтеграції України до ЄС продовжив заслуховувати звіти органів виконавчої влади щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Сергій Деркач, заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України,
поінформував членів Комітету, що міністерство розробило низку законопоєктів, спрямованих на адаптацію законодавства до права ЄС. Зокрема, у сфері автотранспорту розроблено 5 законопроєктів, 2 з них уже зареєстровані у Верховній Раді. Також розроблено пакет з трьох законопроєктів щодо плати за використання автодоріг загального користування. Один з цих проєктів №6087 було вирішено відправити на доопрацювання, однак пакет цих документів так і не був повернутий із рішенням парламенту, щоби міністерство могло їх доопрацювати. Щодо інших сфер — розроблено законопроєкт про реформування системи перевезень №5149, а також ухвалено Закон про поштовий зв’язок. Окрім того, за словами заступника міністра, розроблено проєкт Стратегії термомодернізації будівель в Україні до 2050 року. Ця стратегія наразі проходить процедуру внутрішньодержавного погодження.

Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський відзвітував щодо виконання сьомого пункту умов кандидатського статусу, який стосувався ухвалення Закону про національні меншини. Він зазначив, що Парламент ухвалив згаданий закон і наразі Держслужба з етнополітики та свободи совісті рухається в напрямку його імплементації. Він набуде чинності 1 липня цього року. «Розробляється 5 підзаконних актів, головним з яких є цільова програма «Єдність у різноманітті». Концепція програми розроблена Держслужбою з етнополітики та свободи совісті. Вона пройшла громадське обговорення, вона проходить обговорення з національними меншинами і спільнотами. Відбулося вже понад 10 консультацій з різними меншинами — угорською, румунською, словацькою, єврейською та іншими. Цього тижня буде з грецькою і ще деякими спільнотами. Ми готуємо її до міжвідомчого погодження і вона буде, очевидно, затверджена наприкінці березня. Сама цільова програма буде винесена на розгляд Верховної Ради у другій половині квітня», — поінформував Віктор Єленський.

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе нагадала, що в умові, яка передбачає ухвалення закону про нацменшини, яка супроводжувала рішення про кандидатство, передбачається також, що Україна мала би повністю врахувати рішення Венеційської комісії, які стосувалися закону про освіту. «І окрім ухвалення цільової державної програми, потрібні додаткові нормативно-правові акти, щоби ми максимально реалізували ці завдання для того, щоби отримати позитивний висновок Європейської Комісії і могти розраховувати на початок перемовин про членство», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Віктор Єленський, зі свого боку, зауважив, що врегулювати інші проблемні питання у Держслужбі з етнополітики та свободи совісті планують на рівні підзаконних актів, в процесі консультацій з нацменшинами. «Більшість претензій зосереджено у сфері освіти, тому ми у постійних консультаціях з МОН. Сподіваються, що вдасться врегулювати на підзаконному рівні», — сказав Єленський.

Голова Комітету також зауважила, що і в Комітеті з питань інтеграції України до ЄС, і серед колег-депутатів загалом є готовність максимально долучитися до промоції підходу держави до нацменшин серед партнерів з країн-членів Європейського Союзу. «Для нас було би важливо мати короткий витяг з концептуального підходу і основні елементи, які ви закладаєте в державну цільову програму для того, щоби ми могли вести предметну розмову з нашими колегами з тих країн, які переймаються, зокрема, і ситуацією з національними меншинами в Україні», — сказала голова Комітету.