«Для мене велика честь сьогодні взяти участь у цій події, — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. — Бо ця інституція понад 75 років розповідає світу про Україну і українську культуру, об’єднуючи українців у Сполучених Штатах. Без вашої роботи було б, мабуть, важко уявити життя українців в Америці, як, мабуть, і не тільки в Америці, а й в Україні».

Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що нинішня річниця великої війни — надзвичайно болюча. Але вона нагадала, що війна триває не рік, а вже дев’ять років. І весь цей час Україна тримає фронт усього західного світу у боротьбі з Росією. Ця повномасштабна фаза війни стала можливою через слабку реакцію світу на її першу фазу — окупацію Російською Федерацією українського Криму. Росія була тільки підбадьорена цією реакцією. Але за останній рік у світі відбулися справді тектонічні зміни. На Заході з’явилося розуміння того, що ця війна — не тільки спільний виклик. Вона має спільну мету — зробити так, щоб Україна перемогла. «Ми побачили велику трансформацію наративів — від твердження про те, що Росія не може виграти у цій війні — до констатації того, що Росія має бути переможена», — сказала голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС. Водночас Україна за цей рік трансформацій заплатила страшну ціну — тисячі закатованих, сотні тисяч депортованих українців, знищені міста і села, мільйони людей, що покинути свої домівки. Та попри все, впевнена Іванна Климпуш-Цинцадзе, цей рік приніс не лише страждання. Він став роком сміливості, відваги, несподіваної для світу мужності і стійкості українців, їхньої здатності об’єднатися, покладатися на себе і свої Збройні Сили.

«Цей болючий досвід, нарешті, повернув Україну на мапу світу. Наша здатність показати агресору силу допомогла нам продемонструвати, що українська нація є, і вона здатна боротися за справжні цінності світу, за те, у що вірить», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона впевнена, що ця екзистенційна війна України за своєї право на життя також є головним фактором, який змінює цивілізацію з часів Другої світової. «Але дорога до неї була викладена тим, що ми не засвоїли уроки. Путін почав не з війни в Грузії, і не з анексії Криму. Ще під час Мюнхенської промови 2007-го він чітко заявив, що найбільше шкодує за розпадом Радянського Союзу. Але тоді всі західні держави боялися і по суті відповіли ненаданням Україні і Грузії плану дій щодо членства в НАТО. Сподіваюся, що сьогодні вони слідуватимуть прикладу України не боятися», — сказала голова Комітету.

Вона також зауважила, що світ має вже зараз думати і працювати над тим, з якою Росією матиме справу після перемоги. Росія має бути переможена, ізольована і покарана. Тільки це забезпечить стійкий мир на континенті. «Це війна автократій проти демократій. Україна є полем бою. Диктаторів рухає бажання залишитись в історії. Але єдина ефективна мова, яку вони розуміють — це мова сили і єдності. І від нас залежить чи можемо ми цю єдність зберегти», — зауважила голова Комітету. Вона подякувала США за лідерство у захисті демократії і за наймасштабнішу допомогу Україні. Однак закликала Вашингтон цю допомогу не тільки зберегти, а наростити. Бо від військової підтримки, її обсягів і швидкості залежить майбутнє світового порядку.  

«Сподіваюся, ви не втомитесь, як не втомились ми, не злякаєтесь, як ми не злякалися. І тоді ми святкуватимемо перемогу демократії, відновлення світового порядку разом. Світ повинен мати гарантії і механізми, щоб захистити незалежність держав, їхній суверенітет і недоторканність», — підсумувала Іванна Климпуш-Цинцадзе.