Голова Комітету та перший заступник Комітету з питань інтеграції України до ЄС, разом з головами Комітетів Верховної Ради, зустрілися з керівниками парламентських комітетів Естонії. З українського боку у зустрічі також взяли участь Дмитро Наталуха — голова Комітету ВР з питань економічного розвитку, Олег Бондаренко — голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування, Олександр Мережко — голова Комітету ВР України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, а також Арсеній Пушкаренко — керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Естонською Республікою.

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала Естонії за лідерство у підтримці України. Вона висловила сподівання, що попри спроби росії поламати єдність щодо цієї підтримки всередині ЄС та попри намагання посіяти сумніви у європейських суспільствах, — допомогу союзників вдасться втримати і навіть збільшити.

Іванна Климпуш-Цинцадзе поінформувала естонську делегацію про головні виклики і завдання після отримання Україною кандидатського статусу на вступ до ЄС: «Наше завдання на тепер — пріоритезувати виконання семи вимог, якими супроводжувалося надання цього статусу, намагатися виконати їх якомога швидше. Також маємо зробити все, щоб під час швидкості виконання не постраждала якість».

У зв’язку з цим, за словами голови Комітету, Україна потребує підтримки за кількома напрямами: «По-перше, нам досі бракує від Єврокомісії зрозумілості і чітких індикаторів, що саме від нас очікується у зв’язку з виконанням цих вимог. Бо деякі вимоги прописані досить загально і завжди буде поле для наших європейських колег сказати, що можна ще покращити щось із того, що вже було зроблено. Тому підтримка щодо надання нам чітких визначень і чіткого розуміння щодо виконання згаданих вимог є дуже важливою для нас».

Також важливо, на думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, щоби європейські партнери продемонстрували інституційну спроможність під час діалогу з Україною. Це, зокрема, стосується здатності оперативно надавати оцінку щодо тих законопроєктів, які були визначені, як обов’язкові для ухваленні у семи вимогах. В України є амбіція до початку наступного року виконати ці вимоги і, відповідно, отримати від Європейської Комісії оцінку щодо їхнього виконання раніше, ніж її планують надати. Зараз ідеться аж про жовтень 2023 року.

І третій напрямок, за словами голови Комітету, де Україна потребує підтримки — це зміцнення інституційної спроможності. «Ви, як представники країн, які проходили цей шлях, добре знаєте, що інституційна спроможність — це кістяк, основа всього процесу. Тому, усе, що може бути зроблено для Парламенту України для посилення інституційної спроможності, для Уряду, для Урядового офісу з координації європейської та євроатлантичної інтеграції — дуже вітається», – сказала вона.  

Іванна Климпуш-Цинцадзе нагадала естонським колегам про рішення Ради з нацбезпеки та оборони України подати заявку на членство в НАТО. «Ми, звісно, не сподіваємось, що зможемо приєднатися до Альянсу під час повномасштабної війни. Але ми дуже сподіваємось, що таке ж політичне рішення, яке було ухвалене щодо Швеції та Фінляндії — буде ухвалене і щодо України після закінчення цієї війни. Наші Збройні Сили дуже швидко здійснюють перехід на стандарти НАТО — у використанні сучасної зброї, у методах  управління. Звісно, ми маємо ще виконати домашню роботу щодо зміни законодавства, але ми б були дуже вдячні за адвокацію, підтримку і розуміння, які саме кроки Україна має ще зробити зараз, щоб отримати політичне рішення про приєднання до НАТО після закінчення війни", — сказала голова Комітету.

Перший заступник голови Комітету з питань інтеграції України до ЄС Вадим Галайчук наголосив, що Україні потрібна допомога союзників у міжнародних організаціях, зокрема в ОБСЄ, де позиції рф все ще надзвичайно міцні. Деякі країни в цій організації, за словами Вадима Галайчука, намагаються схилити Україну до діалогу з росією. «Тоді як ми дуже добре розуміємо, що ніякого діалогу бути не може. І, на жаль, у багатьох країн ще немає розуміння, чому такі переговори неможливі. Бо росія намагається використати будь-які переговори, щоб обманути іншу сторону. Тому підтримка Естонії у донесенні позиції до країн, які все ще думають про можливість переговорів між росією і Україною, є вкрай важливою», – наголосив він.

Естонська делегація запевнила Україну в міцній і незмінній підтримці. Це стосується і збройної підтримки, і економічної допомоги Україні. Естонія уже почала тренінгову підготовку українських вояків. Також Естонія працює з Міністерством енергетики України, щоби надати допомогу енергосистемі нашої країни та допомогти українцям пережити цю важку зиму. Естонські колеги пообіцяли сприяти тому, щоби пришвидшити євроінтеграційний рух України. Вони зауважили, що виконання Україною семи умов на шляху європейської інтеграції також важливі і для поступу України на шляху до НАТО.
Естонські парламентарі також упевнені, що не лише російська влада, а вся росія несе відповідальність за війну в Україні. Тому рф як держава має бути притягнена до відповідальності за скоєні проти українського народу злочини.