У цьому голову Комітету з питань інтеграції України до ЄС запевнила румунська делегація. До України з візитом прибули Даніела Гитман — держсекретарка з європейських справ МЗС Румунії, Міхаела Штефан-Симон — гендиректорка МЗС Румунії у справах Європейського Союзу та Богдан Філіп, гендиректор з міжміністерських зв’язків та проєктів.

Сторони обговорили допомогу Україні, зокрема, у виконанні семи вимог, які наша держава має реалізувати, як кандидатка на вступ до ЄС. Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе поінформувала, що із переліку законопроєктів, які Україна має ухвалити відповідно до цих вимог, у першому читанні уже було ухвалено кілька. Це, зокрема, законопроєкт про медіа, законопроєкт про нові правила відбору суддів до Конституційного Суду, а також акти, що мають забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням коштів стандартам FATF. Невдовзі ВР має ухвалити й інші законопроєкти, такі як закон про нацменшини. Водночас, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, Україна потребує зворотного зв’язку від європейських партнерів, щоби робота з виконання цих вимог відбувалася швидко і якісно: «Ми ухвалили законопроєкт щодо FATF, але немає жодної країни в ЄС, яка би повністю відповідала вимогам FATF. Тому ми б хотіли мати чіткі індикатори, як саме нас оцінюватимуть. Бо поле для оцінки надзвичайно широке і ми маємо розуміти, як це відбуватиметься».

Голова Комітету зазначила, що, намагаючись встигнути виконати вимоги європейських партнерів, Україна має також не забувати і про виконання Угоди про асоціацію з ЄС: «Ми маємо виконувати ці вимоги не лише швидко, а й якісно. Водночас, ми не повинні забувати про Угоду про асоціацію. Вона нікуди не поділася. І тут важливо не тільки ухвалювати євроінтеграційні законопроєкти, а й мати змогу їх імплементувати — ухвалювати підзаконні акти, розробляти процедури, посилювати інституції і так далі.  У цьому контексті Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що інституційна спроможність Комітету з питань інтеграції України до ЄС є надто малою для виконання такого великого об’єму роботи, який наразі постав перед Україною. «У нас дуже обмежена інституційна спроможність Комітету з питань інтеграції України до ЄС. Усього лише 9 людей роблять експертизу всіх законопроєктів. А тепер ще й з’явилася ініціатива робити експертизу і перед другим читанням. Силами дев’яти людей це зробити неможливо. Тому нам дуже потрібно підсилити інституційну спроможність Комітету. І ми маємо також залишити хорошу основу нашим наступникам, хто працюватиме в Комітеті після нас. Щоб вони робили свою роботу, не переймаючись питаннями побудови інституційної спроможності з нульової позначки», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Румунська делегація запропонувала допомогти у посиленні інституційної спроможності України через тренінги та обмін досвідом. Тренінги могли б проводитися на базі університетів у Румунії, а також румунськими експертами безпосередньо в Україні. «Ми готові ділитися нашим досвідом. Він міг би бути цінний для України, бо ми проходили цей шлях зовсім недавно. Ми добре пам’ятаємо виклики і помилки», — сказала держсекретарка з європейських справ МЗС Румунії Даніела Гитман.

Також Румунія, за словами представників делегації, могла б поділитися з Україною досвідом реформ у сфері освіти, боротьби з корупцією, реформування інституцій, незалежності медіа та боротьби з ксенофобією.