Євросоюз повинен відповісти на постійні погрози росії щодо Запорізької АЕС
15 листопада 2022, 08:55
На цьому голова Комітету з питань інтеграції країни до ЄС наголосила під
час зустрічі з віцепрезидентом Європейської Комісії з питань
міжінституційних відносин Марошем Шефчовичем. У зустрічі також взяли
участь Перший заступник голови Комітету Вадим Галайчук та заступниця
голови Комітету Марія Мезенцева.
Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала Європейському Союзу та Єврокомісії за підтримку України у сфері енергетики, зокрема через Механізм цивільного захисту. Минулого тижня 17 країн ЄС надіслали Україні через цей Механізм 500 електрогенераторів. «Ми маємо глибоке розуміння з боку Єврокомісії та єврокомісарів тих викликів, з якими ми сьогодні стикаємось, готовність далі над ними працювати і максимально допомагати Україні», — сказала голова Комітету. Водночас, вона зазначила, що із наближенням зими, коли українці дедалі гостріше відчувають наслідки російського енергетичного терору, наша держава потребує подальшої суттєвої підтримки з боку Європейського Союзу. Потреби у відновленні енергетичної інфраструктури України після масованих ракетних обстрілів оцінюються приблизно в 300 мільйонів євро. «Україна розраховує на координуючу роль Європейської комісії у залученні підтримки держав-членів ЄС», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. Потреби України включають трансформатори, комплектуючі, запасні та витратні матеріали для відновлення пошкоджених об'єктів електроенергетики; генератори, в т.ч. пересувні та запаси палива до них; різні типи акумуляторів. У разі ж критичної ситуації, за словами голови Комітету, Україна б розраховувала на можливість мінімально необхідного потоку електроенергії з ЄС до української енергомережі.
Голова Комітету також наголосила, що Європейський Союз повинен відповісти на постійні свідомі погрози росії щодо Запорізької АЕС. Незважаючи на роботу експертів МАГАТЕ та спроби створити зону безпеки навколо ЗАЕС, небезпечні провокації з боку російсько-окупаційних військ та представників Росатома не припиняються. Це створює пряму ядерну загрозу для всієї Європи.
Перший заступник голови Комітету Вадим Галайчук наголосив на необхідності продовжувати співпрацю між Україною та Євросоюзом у сфері сировини. У липні 2021 року за ініціативи Мароша Шефчовича, Україна та ЄС започаткували стратегічне партнерство щодо сировини. Україна мала амбітні плани на 2022 рік щодо практичного розвитку цього партнерства, але війна змусила ці плани відкласти. Але зараз, на думку Вадима Галайчука, уже потрібно започатковувати двосторонні проєкти у цій сфері, бо вони будуть важливими для відбудови України.
Заступниця голови Комітету Марія Мезенцева закликала посилити енергетичні санкції проти росії, заокрема, запровадити повномасштабне енергетичне ембарго проти агресора.
Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала Європейському Союзу та Єврокомісії за підтримку України у сфері енергетики, зокрема через Механізм цивільного захисту. Минулого тижня 17 країн ЄС надіслали Україні через цей Механізм 500 електрогенераторів. «Ми маємо глибоке розуміння з боку Єврокомісії та єврокомісарів тих викликів, з якими ми сьогодні стикаємось, готовність далі над ними працювати і максимально допомагати Україні», — сказала голова Комітету. Водночас, вона зазначила, що із наближенням зими, коли українці дедалі гостріше відчувають наслідки російського енергетичного терору, наша держава потребує подальшої суттєвої підтримки з боку Європейського Союзу. Потреби у відновленні енергетичної інфраструктури України після масованих ракетних обстрілів оцінюються приблизно в 300 мільйонів євро. «Україна розраховує на координуючу роль Європейської комісії у залученні підтримки держав-членів ЄС», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. Потреби України включають трансформатори, комплектуючі, запасні та витратні матеріали для відновлення пошкоджених об'єктів електроенергетики; генератори, в т.ч. пересувні та запаси палива до них; різні типи акумуляторів. У разі ж критичної ситуації, за словами голови Комітету, Україна б розраховувала на можливість мінімально необхідного потоку електроенергії з ЄС до української енергомережі.
Голова Комітету також наголосила, що Європейський Союз повинен відповісти на постійні свідомі погрози росії щодо Запорізької АЕС. Незважаючи на роботу експертів МАГАТЕ та спроби створити зону безпеки навколо ЗАЕС, небезпечні провокації з боку російсько-окупаційних військ та представників Росатома не припиняються. Це створює пряму ядерну загрозу для всієї Європи.
Перший заступник голови Комітету Вадим Галайчук наголосив на необхідності продовжувати співпрацю між Україною та Євросоюзом у сфері сировини. У липні 2021 року за ініціативи Мароша Шефчовича, Україна та ЄС започаткували стратегічне партнерство щодо сировини. Україна мала амбітні плани на 2022 рік щодо практичного розвитку цього партнерства, але війна змусила ці плани відкласти. Але зараз, на думку Вадима Галайчука, уже потрібно започатковувати двосторонні проєкти у цій сфері, бо вони будуть важливими для відбудови України.
Заступниця голови Комітету Марія Мезенцева закликала посилити енергетичні санкції проти росії, заокрема, запровадити повномасштабне енергетичне ембарго проти агресора.