Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС взяла участь у дискусії «Реальна політика/ідеальна політика: Захід після 24 лютого» в рамках «Riga Conference 2022».

В рамках дискусії учасники обговорювали формат Східного партнерства як інструмент євроінтеграції України, Грузії та Молдови. Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що Східне партнерство як зовнішньополітичний формат співпраці Євросоюзу з сусідами, котрий був започаткований ще у 2009 році, сьогодні більше не існує. Бо його учасники – Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна пішли кожен своїм шляхом. «Східне партнерство померло, і ми маємо це визнати. Як кажуть північноамериканські індіанці —якщо кінь мертвий — злазьте. І ми маємо фокусуватися на майбутньому, а не минулому. Шукати нові інструменти та можливості», — сказала голова Комітету.

Вона висловила вдячність європейській спільноті за надання Україні статусу кандидатки на вступ до ЄС. Але також звернулася до країн-партнерів, з якими Україна досі синхронізувала свій євроінтеграційний шлях, — Молдови та Грузії — із закликом до сильнішої підтримки України: «Ми сподіваємось, що Грузія та Молдова розуміють, що якщо Україна програє — вони не матимуть жодних шансів утримати свою безпеку, зберегти свою незалежність та державність. Ідеться не тільки про наше виживання. Якщо ми всі разом не зможемо перемогти російського агресора — це матиме жахливі наслідки і для ваших країн, і для всього геополітичного та безпекового порядку у світі». Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС переконана, що ці країни можуть зробити для підтримки України дуже багато: боротися з російською пропагандою, запровадити додаткові санкції проти російського режиму, закрити дорогу російським дезертирам, які тікають з рф замість того, щоб взяти на себе відповідальність і протистояти диктаторському режиму путіна.

Щодо перспектив України перейти від статусу кандидатки до початку переговорів про вступ до Євросоюзу Іванна Климпуш-Цинцадзе впевнена, що тут треба застосовувати реалістичний підхід. В Україні, за її словами, є велике бажання рухатися швидко. Але це залежить, і від швидкості України та реалізації семи вимог, якими супроводжувалося надання їй кандидатського статусу, і від спроможності і готовності інституцій Європейського Союзу. Вони, на думку голови Комітету, мають бути готовими оперативно і якісно надавати зворотній зв'язок із нагальних питань, які ставить Україна, таких, як оцінка відповідності, експертиза і т.д. «Поки цього немає. І це поки відбувається не з тією швидкістю, на яку сподівався український Уряд. Я належу до тих людей, хто оцінює і враховує всі аспекти цього руху. Тому я не думаю, що варто очікувати початку переговорів про вступ у 2023 році, але я хочу помилитися. І я запевняю вас, що в українському Парламенті, як і, сподіваюся, в Уряді, ми готові працювати над своєю частиною домашньої роботи попри те, що нам доводиться боротися у цій кривавій війні», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.