Члени Комітету з питань інтеграції України до ЄС 18 жовтня провели онлайн зустріч з представниками Європейської бізнес асоціації. Обговорили часові перспективи та основні завдання України на шляху інтеграції до ЄС, перелік пріоритетних євроінтеграційний законопроєктів, які мають бути ухвалені, щоб імплементувати акти  права Євросоюзу в законодавство України.

Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що, отримавши статус кандидатки на вступ до ЄС, Україна отримала додаткові можливості та інструменти, зокрема можливість більшого залучення європейських країн до спільної роботи. Тому зараз, щоби максимально скористатися цими можливостями, Україні потрібна політична зрілість, консолідація суспільства та якісне виконання поставлених завдань: «Мені хотілося би, щоб, зосередившись на виконанні семи пунктів, які супроводжували надання нам кандидатського статусу, ми заради швидкості не втрачали якість».

Голова Комітету, впевнена — щоби якісно реалізувати зміни — принциповою є інституційна спроможність, якої українським органам влади, на жаль, не вистачає. Вона зауважила, що в Урядовому офісі координації європейської та євроатлантичної інтеграції протягом останніх трьох років було суттєво скорочено штат. А це безпосередньо впливає на інституційну спроможність на шляху євроінтеграції.

Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що для розбудови інституційної спроможності потрібна глибина розуміння лідерами процесу того, що потрібно зробити, і готовність зосередитися на технічній роботі на додачу до задекларованих гасел, а також готовність взаємодіяти з Європейським Союзом не лише для залучення нових проєктів ЄС із надання технічної допомоги, а для розбудови потужностей власне державної служби України: «Щоби ми не залежали від того чи працює якийсь проєкт чи не працює».

Голова Комітету назвала чотири складові, на яких варто зосередитися на шляху євроінтеграції. Це виконання семи умов, якими супроводжувалося надання Україні кандидатського статусу, виконання Угоди про асоціацію України з ЄС, створення комплексної програми вступу до Євросоюзу, та, власне, сама підготовка до перемовин про вступ.

Також члени Комітету під час зустрічі обговорили проєкт Закону №4568 про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами. Цей документ, зокрема, пропонує встановити спеціальні вимоги до окремих груп матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами; запровадити вимоги до перероблених пластикових матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами; встановити порядок державної реєстрації об'єктів, що використовуються у виробництві матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами. Представники бізнесу висловлювали побоювання, чи встигне українська влада за три роки створити реєстр речовин, що контактують з харчовими продуктами, бо від цього напряму залежить діяльність підприємств після ухвалення цього закону та після перехідного періоду.

Голова Комітету запевнила, що в рамках функції парламентського контролю Комітет буде уважно стежити за реалізацією цього важливого законопроєкту: «Я переконана, що ми від Комітету можемо взяти реалізацію цього законопроєкту на контроль після його ухвалення. У рамках того нагляду, який ми постійно практикуємо щодо виконання наших міжнародно-правових зобов'язань у рамках європейської інтеграції, окрему увагу приділити формуванню цих реєстрів і будемо вдячні за вашу допомогу в прискіпливому моніторингу в цьому контексті».