Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС взяла участь у дискусії «Війна в Україні як виклик для німецько-українських відносин. Нові шляхи для зміцнення партнерства». Дискусія відбулася в рамках 17-ї річної конференції Київського Діалогу.

Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що Німеччина протягом останнього часу, на жаль, не демонструвала лідерство, до якого звикли з її боку. Вона не стала лідером в ухваленні надання кандидатського статусу Україні. «Зараз і щодо питань розширення ЄС, і щодо питання підтримки України на шляху перетворень, і щодо відкриття перемовин про членство в ЄС Німеччина може і має зайняти лідерську позицію. Це дозволить повернути Німеччині своє лідерство, а Європі — справжню Німеччину», — впевнена голова Комітету.

Звісно, велика кількість завдань після отримання кандидатського статусу лежить зараз саме на Україні: «І від нас буде залежати, наскільки Україна має політичну волю до змін, наскільки здатна навіть під час війни вибудовувати спроможність своїх інституції, наскільки буде готова до залучення різних гравців усередині суспільства для того, щоби шукати консенсус у вирішенні складних завдань, що стоять на шляху до відкриття перемовин про членство чи подальшого отримання членства у Європейському Союзі».
Але водночас, упевнена Іванна Климпуш-Цинцадзе, велика роль у цьому процесі належить як Європейському Союзу, так і таким окремим країнам членам, як Німеччина: «Це двосторонній шлях. І ми всі, коли працювали над отриманням кандидатського статусу, сподівалися, що цей статус дасть змогу не тільки пришвидшити внутрішній процес реформ, а й дозволить значно більше залучити наших європейських партнерів до моніторингу того, що відбувається в Україні. Я вважаю це принципово важливим. Ваші знання, досвід, ваші інвестиції, ваші ресурси, які ви можете надати для того, щоби ми рухалися ефективно, — є принциповими для успішності цього шляху».

Голова Комітету зауважила, що для України важливо отримати зворотній зв’язок від ЄС щодо виконання семи умов, якими супроводжувалося надання кандидатського статусу. Ці умови важливо виконати правильно з першого разу. «Є певне налаштування всередині країни, що потрібно це виконати швидко. Мені хотілося б, щоби ми не тільки приділяли увагу швидкості, а й якості. Для того, щоб нам не довелося щось переробляти, для того, щоб ми були на одній платформі, на одній хвилі у розумінні того, як ми рухаємося — нам потрібен зворотній зв’язок з боку Європейського Союзу», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Без України, впевнена вона, європейський проєкт не буде успішним: «Для того, щоб він став серйозним геополітичним гравцем, — треба максимально швидко допомогти Україні пройти цей шлях і не виставляти додаткових перешкод. Мені би хотілося, щоби ЄС був би і економічним гігантом, і політичним велетнем, і реальною військовою потугою для того, щоби світ міг прислухатися до позиції Європейського Союзу, а це можливо зробити саме з Україною. Україна може принести і інноваційний потенціал, і людський, креативний потенціал, і економічні, і ресурсні можливості, але очевидно, що цей шлях треба пройти спільно. Не все йде так гладко, як нам би хотілося».

Голова Комітету зазначила, що в Україні зараз голосно заявлена взаємодія між Парламентом і Урядом у виконанні семи умов, якими супроводжувалося надання кандидатського статусу. Навіть іде розробка механізму фаст треку щодо виконання цих завдань через взаємодію Парламенту з Урядом. «Але одночасно я не бачу достатньої нашої спроможності у вигляді фахівців, які би допомогли нам рухатися швидко й ефективно на цьому шляху. І тут роль Німеччини та ЄС могла би бути потужною для того, щоби ми повернулися до вибудовування реальної державної служби, яка, незалежно від того, хто є при владі, незалежно від політичних апетитів — визначала би далі нашу спроможність рухатися до мети», – підкреслила вона.

Є ще одна сфера, на яку, на думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, Німеччині варто звернути увагу. Це питання лідерства у протидії новому фашизму у Європі, який іде з російської федерації. І тут має йтися не тільки про постачання зброї, не лише про фінансову підтримку, про допомогу нашим біженцям, а й про внутрішню роботу, яку має провести Німеччина. «Неприпустимо, що машини з літерами Z вільно їздять вулицями Німеччини. Що понад 100 агентів ФСБ під дипломатичним прикриттям далі продовжують працювати в Німеччині. Що Німеччина сьогодні ніяк не може ухвалити рішення перестати пускати туристів з російської федерації, які тікають від мобілізації. Німеччина, на жаль, продовжує відділяти владу росії від громадян росії у цій війні. А це неприпустима помилка, бо більшість населення рф підтримує цю війну», – сказала вона. Голова Комітету нагадала, що це не путін особисто вбиває, гвалтує, катує українців та знищує українські міста, а безпосередньо громадяни рф: «Ніхто з них не виходив з протестами до того моменту, поки це не почало стосуватися їх. Тому я хотіла би, щоби Німеччина той привілей відвідання Європи, який мають люди, отримуючи візи, не надавала всім, хто просто намагається вберегти свою шкуру. Час не тільки Німеччині відповідально ставитися до своїх завдань, а, власне кажучи, дати зрозуміти громадянам росії, що вони несуть безпосередню відповідальність за свою державу і їхнє завдання – наводити там  лад».

Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що Євросоюз і його країни-члени мають принципово обстоювати ті цінності, які вони декларують. «Сподіваюся, що ЄС може знайти інструменти, щоб не допустити ерозії тих цінностей, за які ми сьогодні стоїмо і в захисті яких надає нам допомогу вільний світ», — підсумувала голова Комітету.