Голова Комітету Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала Єврокомісару з питань політики сусідства і розширення ЄС Оліверу Варгеї за візит в Україну, а Європейській Комісії —
за лідерство та наполегливу роботу щодо надання Україні кандидатського статусу. Вона також висловила сподівання, що тепер співпраця України з інституціями ЄС стане ще активнішою: «Сподіваємося, що наш діалог стане ще ґрунтовнішим після історичного рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС».

Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що в Україні дуже добре усвідомлюють об’єм роботи, яка має бути виконана у на шляху євроінтеграції: «Ми розуміємо, що у нас багато домашньої роботи, але ми потребуємо підтримки ЄС на цьому шляху, адже це дорога із двостороннім рухом».

Голова Комітету повідомила Єврокомісару, що Верховна Рада зараз працює над зміною правил і процедур, щоби збільшити спроможність у процесі адаптації законодавства України до права ЄС: «У нашому Комітеті ми впевнені, що, оскільки ми готуватимемо висновки до законопроєктів перед першим та другим читанням, нам потрібно збільшувати нашу інституційну спроможність». Водночас, на думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, інституційну спроможність варто збільшувати саме через залучення професійних кадрів — держслужбовців, а не через проєкти технічної допомоги. Бо саме державні службовці мають здійснювати ті перетворення в державі, які приведуть країну до членства в ЄС. Вона також поінформувала, що Парламент хоче інтенсифікувати співпрацю на рівні ПКА, а також на рівні горизонтальних комітетів Верховної Ради та Європарламенту. Роботу у цьому напрямі вже розпочато.

Іванна Климпуш-Цинцадзе також нагадала Єврокомісару, що у 2019 році Україна та ЄС ратифікували Додаток ХХVII до Угоди про асоціацію, за яким Україна зобов’язана проводити консультації з Європейською Комісією щодо сумісності законопроєктів у сфері енергетики із відповідними положеннями права ЄС. Однак досі не налагоджено механізм отримання висновків від Єврокомісії щодо «енергетичних» законопроєктів. Голова Комітету висловила сподівання, що із отриманням Україною кандидатського статусу сторони, нарешті, зможуть цей процес налагодити.

Європейська сторона, зі свого боку, визнала, що до країни-кандидатки увага є прискіпливішою. Пан Варгеї переконаний, що важливо буде звертати увагу на всі нюанси виконання тих чи інших завдань, зокрема і стосовно семи умов, якими супроводжувалося рішення про надання Україні кандидатського статусу. Він також зауважив, що ЄС зважатиме на конкретні результати реформ у тій чи іншій сфері. Зокрема, недостатньо просто ухвалити антикорупційну стратегію. Важливо її виконати. І саме реалізація реформ, конкретні результати стануть лакмусовим папірцем під час оцінки готовності України почати переговори про вступ до ЄС.