Мені не вистачає чіткої позиції наших західних партнерів щодо України — Іванна Климпуш-Цинцадзе
11 жовтня 2021, 14:24
Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС взяла участь у
дискусії «Кінець епохи Меркель», організованій ГО «Євроатлантичний
курс». Учасники зустрічі напередодні саміту Україна-ЄС обговорили
потенційний вплив зміни керівництва Німеччини на європейську політику,
українсько-німецькі стосунки, євроатлантичні прагнення України, а також
німецьку політику щодо Росії, зокрема, майбутнє газогону «Північний
потік-2», лідерство Німеччини в об'єднаній Європі та її роль на
світовій арені.
Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що Україні вкрай потрібен чесний і відкритий діалог з європейськими партнерами: «Якщо ми заявили для себе у своїх гаслах і стратегічних документах про те, що ми хочемо бути частиною Заходу — ми хочемо мати щирий діалог з нашими партнерами, а не якісь завуальовані речі. Чесність має значення для нас, для нашого успіху. На даний момент мені не вистачає чіткої позиції наших західних партнерів щодо того, що відбувається в Україні».
Голова Комітету впевнена, що майбутнє відносин України з Європейським Союзом визначатиме те, як об’єднана Європа відреагує на останню газову атаку Росії на Європу: «Йдеться не тільки про відповідь щодо «Північного потоку-2», а й про відповідь на контракт Будапешта з Газпромом, на всі обхідні шляхи довкола України, — як об’єднана Європа з ключовою роллю Німеччини на це реагуватиме. Як будуть розвиватися події довкола газу — визначить те, чи політична слабкість Європи буде зберігатися, чи Європа все таки буде нарощувати свою спроможність. Багато залежатиме від готовності взяти на себе відповідальність, захищати ті цінності і речі, на яких була побудована Європа».
Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що між 2014 і 2019 роками Україна мала певну моральну перевагу у перемовинах із західними союзниками. Сьогодні ж ця перевага розмита: «Мені видається, що зараз ми розмили цю свою моральну перевагу всередині України. І через те, що ми забуксували з реформами, і через те, що ми одне говоримо — інше робимо, і через те, що ми не завжди розуміємо, наскільки ми жорстко стоїмо на захисті своєї країни і тих цінностей, які були для нас важливі як для суспільства під час Революції Гідності. І це послаблює наш голос і нашу спроможність, якщо не нав’язувати свій порядок денний, то хоча би шукати спільний інтерес з країнами Європейського Союзу».
Що стосується наслідків відходу Ангели Меркель з посади Канцлера Німеччини для України — голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС вважає, що якихось кардинальних змін у відносинах Німеччини з Україною чи Євросоюзу з Україною не відбудеться. «Не буде серйозної зміни, не буде додаткового стимулу для України для того, щоби внутрішньо перетворюватися, для того, щоби продовжувати не на гаслах, а на ділі євроінтегруватися. На жаль, Україна спаде з пріоритетів німецької зовнішньої політики. Навряд чи новий канцлер буде хотіти претендувати на лідерство в Нормандському форматі. Німеччина буде дивитися на Україну через призму своїх стосунків з Росією», — заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона також додала, що багато у цьому процесі залежатиме від Києва. «У Берліна є багато завдянь, і Київ там точно сьогодні не стоїть на найвищих щаблях порядку денного. Від нас залежить — чи зможемо ми себе поставити на вищі щаблі інтересів Берліна, а відповідно і Європейського Союзу», — підсумувала голова Комітету.
Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що Україні вкрай потрібен чесний і відкритий діалог з європейськими партнерами: «Якщо ми заявили для себе у своїх гаслах і стратегічних документах про те, що ми хочемо бути частиною Заходу — ми хочемо мати щирий діалог з нашими партнерами, а не якісь завуальовані речі. Чесність має значення для нас, для нашого успіху. На даний момент мені не вистачає чіткої позиції наших західних партнерів щодо того, що відбувається в Україні».
Голова Комітету впевнена, що майбутнє відносин України з Європейським Союзом визначатиме те, як об’єднана Європа відреагує на останню газову атаку Росії на Європу: «Йдеться не тільки про відповідь щодо «Північного потоку-2», а й про відповідь на контракт Будапешта з Газпромом, на всі обхідні шляхи довкола України, — як об’єднана Європа з ключовою роллю Німеччини на це реагуватиме. Як будуть розвиватися події довкола газу — визначить те, чи політична слабкість Європи буде зберігатися, чи Європа все таки буде нарощувати свою спроможність. Багато залежатиме від готовності взяти на себе відповідальність, захищати ті цінності і речі, на яких була побудована Європа».
Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що між 2014 і 2019 роками Україна мала певну моральну перевагу у перемовинах із західними союзниками. Сьогодні ж ця перевага розмита: «Мені видається, що зараз ми розмили цю свою моральну перевагу всередині України. І через те, що ми забуксували з реформами, і через те, що ми одне говоримо — інше робимо, і через те, що ми не завжди розуміємо, наскільки ми жорстко стоїмо на захисті своєї країни і тих цінностей, які були для нас важливі як для суспільства під час Революції Гідності. І це послаблює наш голос і нашу спроможність, якщо не нав’язувати свій порядок денний, то хоча би шукати спільний інтерес з країнами Європейського Союзу».
Що стосується наслідків відходу Ангели Меркель з посади Канцлера Німеччини для України — голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС вважає, що якихось кардинальних змін у відносинах Німеччини з Україною чи Євросоюзу з Україною не відбудеться. «Не буде серйозної зміни, не буде додаткового стимулу для України для того, щоби внутрішньо перетворюватися, для того, щоби продовжувати не на гаслах, а на ділі євроінтегруватися. На жаль, Україна спаде з пріоритетів німецької зовнішньої політики. Навряд чи новий канцлер буде хотіти претендувати на лідерство в Нормандському форматі. Німеччина буде дивитися на Україну через призму своїх стосунків з Росією», — заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона також додала, що багато у цьому процесі залежатиме від Києва. «У Берліна є багато завдянь, і Київ там точно сьогодні не стоїть на найвищих щаблях порядку денного. Від нас залежить — чи зможемо ми себе поставити на вищі щаблі інтересів Берліна, а відповідно і Європейського Союзу», — підсумувала голова Комітету.