Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС взяла участь у експертному обговоренні очікувань України від майбутнього саміту з Європейським Союзом, який запланований на 12 жовтня. Експерти обговорили, на що може розраховувати Україна за підсумками саміту, якими є амбітні завдання та очікування Києва на найближчі роки, та як визначити, чи саміт відбувся успішно.

Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що в документі, підготовленому експертами щодо пріоритетних очікувань від саміту Україна-ЄС, знайшли відображення і деякі напрацювання, які були ухвалені як рекомендації для урядовців за результатами засідання виїзного Комітету з питань інтеграції до Євросоюзу. «Ми мали виїзне засідання до Закарпаття, де зосередилися на аналізі нашої спроможності реалізувати Стратегію інтегрованого управління кордонами. Один із тих висновків, до якого ми дійшли і який теж включили у свої рекомендації до Кабміну, — це використання і саміту з Європейським Союзом, і процесу оновлення Угоди про асоціацію для того, щоби залучити Європейську Комісію до перемовин щодо встановлення спільного прикордонного і митного контролю з Україною», — зауважила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Голова Комітету також звернула увагу на те, що окремим пріоритетом у поглибленні співпраці з ЄС експерти вважають виконання Додатку 27 до Угоди про асоціацію. Він стосується енергетичної сфери і є законодавчим запобіжником, який не дозволяє порушувати енергетичну безпеку України в Парламенті. Додаток, зокрема, передбачає погодження всіх законопроєктів, що стосуються сфери енергетики, з Європейською Комісією щодо їхньої відповідності праву ЄС. Водночас, Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що через два роки після оновлення Додатку так і не було напрацьовано дієвого оцінкового механізму, який би Уряд України запровадив у своїй роботі з Єврокомісією: «Незважаючи на всі звернення з боку Комітету, незважаючи на висновки Комітету стосовно законопроєктів, які стосується енергетичної сфери, цього механізму немає».

Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що механізм співпраці між Урядом і Парламентом міг би стати ще одним майданчиком для напрацювань у сфері того, що Україна очікує від ЄС: «На жаль, Комісія з питань координації виконання Угоди про асоціацію з ЄС є декларативним інструментом. На ній ми чуємо не спільні завдання і шляхи вирішення цих завдань, а бачимо бравурну звітність про те, як, нібито, все добре, і як Україна, нібито, крокує до виконання Угоди. Я не розумію, яким чином формуються спільні завдання для Уряду і Парламенту, за якими критеріями вносяться законопроєкти». Голова Комітету  акцентувала на тому, що з таблиці пріоритетних «євроінтеграційних» законопроєктів, затвердженій Комісією на засіданні у квітні, наразі повністю ухвалено лише 10 із 73-х законопроєктів, визначених Комісією як першочергові, 30 не враховують або враховують лише частково відповідні акти права ЄС, а 7 – регулюються на рівні національного законодавства. «Якщо ми так будемо працювати, то ніякі амбіційні завдання, які ми собі вкладаємо в діалог з ЄС, не будуть мати змісту. Я закликаю до того, щоб була об’єктивність у самооцінці виконання Угоди», — заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Голова Комітету констатувала, що в документі експертів, який окреслює пріоритети України у співпраці з ЄС, не закладено поглиблення співпраці у сфері водного транспорту: «Для нас це включення України у водні шляхи Європи, це важливий пріоритет, який має бути відображений у наших намірах».

Іванна Климпуш-Цинцадзе також наголосила — щоб Україна могли реалізовувати амбіційні завдання у напрямку ЄС — необхідна інституційна спроможність. «Якщо дивитися на ситуацію протягом останніх двох років, — ми не мали керівника Урядового офісу, ми спромоглися втратити частину людей, які працювали в Урядовому офісі, та ще й скоротити суттєво його штат. Коли директорати перетворюються на департаменти, департаменти на директорати — втрачається, взагалі, пріоритетність європейської інтеграції у стратегічних департаментах, втрачаються фахівці через спершу скасування реформи держслужби, а потім, під прикриттям ковіду, — непроведення конкурсів», — сказала голова Комітету. Відсутність системи перекладів, на її думку, це ще одна серйозна проблема, яка при тривалому невирішенні призведе до того, що буде закладати в українське законодавство і підзаконні акти неправильні переклади, котрі будуть призводити до викривлення тих задань, які Україна перед собою ставить. «Високі цілі за умови низької інституційної спроможності ризикують бути поховані під заявами, які так і залишаться на папері», – підсумувала Іванна Климпуш-Цинцадзе.