26 серпня Президент увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року «Про Стратегію зовнішньополітичної діяльності України». У документі чітко визначена мета зовнішньої політики утвердження України у світі як сильної та авторитетної європейської держави. А курс на членство України в Європейському Союзі та НАТО названо одним із пріоритетів зовнішньої політики.  

Основною метою у стратегії названо безпеку і процвітання України. Для досягнення цієї мети визначено такі цілі зовнішньополітичної діяльності:
•    відновлення миру і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаного державного кордону;
•    притягнення Російської Федерації до міжнародно-правової відповідальності;
•    захист прав та інтересів громадян України за кордоном;
•    протидія дезінформаційним атакам із зовнішніх джерел, що здійснюються на шкоду національним інтересам та іміджу України за кордоном;
•    формування безпечного середовища дипломатичними засобами;
•    набуття повноправного членства в НАТО;
•    набуття повноправного членства в ЄС;
•    сприяння зовнішній торгівлі та інвестиціям;
•    технологічна та екологічна трансформація України;
•    свобода пересування громадян України у світі;
•    підтримка українців за кордоном, їх залучення до державотворчих, соціальних, економічних проєктів;
•    формування і просування позитивного іміджу України у світі.

Членство в ЄС

Набуття повноправного членства України в ЄС є стратегічним курсом держави, — вказано у Стратегії зовнішньополітичної діяльності України. На цьому шляху у документі сформульовано такі завдання:
•    повне використання потенціалу політичної асоціації та економічної інтеграції України до ЄС на основі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;
•    подальше залучення підтримки Євросоюзу для реалізації внутрішніх реформ в Україні, відновлення економіки Донецької і Луганської областей;
•    розвиток секторальної інтеграції України до ЄС;
•    забезпечення поступової інтеграції України до внутрішнього ринку Європейського Союзу;
•    досягнення Україною відповідності Копенгагенським критеріям набуття членства в ЄС;
•    забезпечення політичної підтримки державами–членами ЄС  перспективи України щодо набуття повноправного членства згідно зі статтею 49 Договору про Європейський   Союз;
•    посилення стратегічного значення ініціативи ЄС "Східне партнерство" з урахуванням інтеграційних прагнень держав-учасниць, зокрема шляхом розвитку взаємодії у рамках "Асоційованого тріо" – тристороннього формату посиленої співпраці України, Грузії та Республіки Молдова з питань європейської інтеграції.
Поглиблена економічна співпраця з Євросоюзом

Для поглиблення співпраці з ЄС у сфері торгівлі Стратегія передбачає такі заходи:
•    мінімізацію торговельних бар’єрів;
•    прискорення тарифної лібералізації;
•    подальшу гармонізацію національних норм і стандартів із європейськими;
•    перегляд положень Угоди про асоціацію в частині поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі;
•    укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції;
•    лібералізацію сфери транспортних перевезень;
•    поглиблення співробітництва у митній сфері.

У Стратегії вказано, що геополітичне положення України робить її не лише невід'ємною частиною європейської та євроатлантичної систем безпеки, а й важливим енергетичним та логістичним хабом у регіоні. Відтак, будуть вживатися заходи, спрямовані на зміцнення енергетичної безпеки і подолання загроз енергетичній стабільності в Європі. Продовжиться координація дій із ключовими міжнародними партнерами, зокрема Сполученими Штатами Америки та державами–членами ЄС, з метою запобігання спробам Російської Федерації використовувати енергетичні ресурси та інфраструктуру їх постачання як інструмент тиску та впливу на інші держави.

Україна, — зазначено у документі, — залишатиметься надійним і відповідальним партнером ЄС у питанні транзиту газу, що слугуватиме гарантією зміцнення енергетичної безпеки Європи, розвиватиме стратегічне партнерство з Євросоюзом в енергетичній сфері. Буде продовжено роботу з метою забезпечення повної інтеграції енергетичних ринків України до ЄС.

Інтеграційні проєкти України з ЄС

Формування енергетичного ринку, спільного авіаційного простору, єдиного цифрового ринку, реалізація Європейського «зеленого» курсу у зовнішньополітичній Стратегії України названо новими амбітними інтеграційними проєктами у рамках співпраці з ЄС.
«Україна має значний потенціал для того, щоб стати важливою складовою зазначених галузевих політик ЄС, у зв'язку з чим буде активізовано роботу із забезпечення повноцінної інтеграції до енергетичного ринку Євросоюзу, включаючи інтеграцію об'єднаної енергетичної системи України до Європейської мережі операторів систем передачі електричної енергії (ENTSO-E), долучення до проєктів ЄС щодо спільного авіаційного простору, єдиного цифрового ринку, реалізації Європейського «зеленого» курсу», — йдеться у документі.
У рамках секторального співробітництва з ЄС однією з цілей названо інтенсифікацію двостороннього співробітництва у галузі критичної сировини та акумуляторів з метою започаткування стратегічного партнерства.

До основних пріоритетів співпраці з Євросоюзом у транспортній сфері визначено включення внутрішніх водних шляхів України (річок Дніпро, Південний Буг, Дунай) до транс'європейської транспортної мережі, забезпечення свободи транзиту українських товарів через території держав–членів ЄС відповідно до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Вказано, що продовжиться активне співробітництво з ЄС у науковій, освітній та культурній сферах, зокрема шляхом участі в програмах ЄС «Горизонт Європа», «ЕРАЗМУС +», COSME, «Креативна Європа», продовження інтеграції у Європейський дослідницький простір, інтенсифікації взаємодії з питань використання космічного простору.
Окремий пункт у Стратегії приділено забезпеченню умов для свободи пересування громадян України по території держав–членів ЄС та сталому і ефективному функціонуванню безвізового режиму між Україною та Євросоюзом.

Євросоюз — стратегічний партнер України

Саме Європейський Союз у Зовнішньополітичній стратегії України визначено стратегічним партнером у питаннях підвищення стабільності в Європі та консолідації міжнародного політичного й економічного тиску на Російську Федерацію, щоб припинити агресію РФ проти України та відновити територіальну цілісність України у межах її міжнародно визнаних кордонів.

У цьому контексті пріоритетами зовнішньополітичної діяльності України у відносинах з ЄС визначено:
•    збереження солідарності держав-членів ЄС з Україною у протидії агресії Російської Федерації;
•    збереження консолідованої позиції Євросоюзу щодо невизнання анексії РФ Криму та Севастополя, залучення ЄС до заходів із деокупації, зокрема у рамках міжнародного формату «Кримська платформа»;
•    нарощення політичного тиску на Росію та збереження усіх чинних обмежувальних заходів (санкцій) ЄС до повного припинення агресії проти України та відновлення територіальної цілісності України;
•    запровадження Європейським Союзом нових обмежувальних заходів (санкцій) у відповідь на порушення Росією міжнародного права, прав і свобод людини на тимчасово окупованих територіях.
У Стратегії приділено увагу також інформаційній війні Росії проти України та спільному з ЄС протистоянню інформаційним загрозам. «ЄС визнає загрози в інформаційній сфері, зокрема кіберзагрози, дезінформацію, пропаганду, одними з головних сучасних викликів для європейської безпеки. Перебування України в епіцентрі дезінформаційних та кібератак і багатий досвід боротьби з ними робить партнерство з ЄС у цій сфері взаємовигідним», — йдеться в документі. У цьому контексті вказано, що важливим є посилення взаємодії з ЄС у сфері стратегічних комунікацій, зокрема щодо протидії дезінформації і пропаганді РФ, а також розвиток співробітництва у сфері кібербезпеки.

Членство в НАТО

Набуття повноправного членства України в НАТО є стратегічним курсом держави, вказано у Зовнішньополітичній стратегії України. Зважаючи на це, на шляху євроатлантичної інтеграції та набуття повноправного членства в НАТО першочерговими цілями зовнішньополітичної діяльності є такі:
•    досягнення відповідності критеріям членства в НАТО через цілеспрямоване та планомірне впровадження широкого спектру внутрішньодержавних реформ у рамках виконання річних національних програм під егідою Комісії Україна – НАТО;
•    ефективне використання всіх можливостей для взаємодії з Альянсом, наданих Україні в рамках статусу партнера з розширеними можливостями;
•    ухвалення Альянсом рішення про запрошення України до плану дій щодо членства в НАТО.
«Маючи на меті зробити важливий внесок у покращення міжнародного безпекового середовища, Україна продовжить активну участь у поточних операціях і місіях під проводом НАТО, Силах реагування НАТО, а також приєднається до навчально-тренувальної місії Альянсу в Республіці Ірак та операції НАТО "Морський охоронець" у Середземному морі», — йдеться у Стратегії.