Головна >
Текстові публікації >
Новини
20 липня 2021, 17:57
Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС взяла участь у
дискусії Центру Разумкова щодо перспектив розвитку безпекового
партнерства Україна-ЄС.
Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що досить скептично оцінює перспективи серйозної та ґрунтовної взаємодії України з ЄС у царині безпеки, зважаючи на кілька факторів.
По-перше, відбулося сповільнення динаміки розвитку безпекової програми ЄС PESCO. Ця Програма — Постійного структурованого співробітництва (Permanent Structured Cooperation, PESCO) була створена у 2017 році як відповідь на виклики сучасності у сфері безпеки. Участь у PESCO є добровільною. Наразі до неї долучилися 25 країн ЄС. Водночас, на думку голови Комітету, зі зміною адміністрації в Сполучених Штатах дещо знизилася динаміка роботи в рамках PESCO всередині ЄС, і натомість починається повернення до активізації взаємодії в рамках НАТО.
«Україна мали би для себе ставити амбітні цілі з точки зору того, що якщо PESCO таки буде розвиватися — то розвивати його, як безумовний східний фланг ЄС, не тільки бути реципієнтом тих чи інших програм, які народжуються в ЄС, а намагатися стати тим, хто формує безпекову складову співпраці з ЄС. Системних зусиль з боку України в цьому напрямі я не бачу, як і особливого апетиту з боку ЄС теж ні», — зауважила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Водночас, основні зусилля, на думку голови Комітету, Україна має спрямувати саме на взаємодію з Північноатлантичним альянсом і на євроатлантичну інтеграцію.
Голова Комітету також переконана, що Східне Партнерство теж не є тим форматом, в рамках якого могла б розвиватися співпраця у сфері безпеки з ЄС: «Незважаючи на наші попередні спроби на попередніх самітах Східного Партнерства, намагання закласти безпекову складову у цей формат завжди натикалося на несприйняття з боку Європейського Союзу. У цій галузі ніколи не було готовності, і до цього часу її немає — йти на поглиблення Східного Партнерства саме в цій царині. Європейський Союз до безпекової взаємодії з країнами на східному фланзі підходить досить обережно».
Іванна Климпуш-Цинцадзе привітала рішення країн асоційованого тріо — України, Молдови та Грузії окремо від решти учасників Східного Партнерства окреслити свої наміри щодо інтеграції в ЄС. «Добре, що три країни бачать необхідність об’єднувати свої зусилля та інституціоналізують свою взаємодію, але водночас, я не бачу апетиту з боку Європейського Союзу відповідати цілісно, ємко і предметно на цей запит. Для того, щоб це відбулося, потрібна робота не тільки на рівні з Єврокомісією та Європейською Радою, а з конкретними країнами-членами. Такої роботи я поки не бачу», — зауважила голова Комітету.
Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що Угода про асоціацію з ЄС також не повноцінно розкриває потреби співпраці у сфері безпеки та оборони. Це, зі свого боку, дозволяє і Україні, і Європейському Союзу інтерпретувати на свій розсуд те, наскільки ефективно Україна рухається в тому чи іншому напрямі з питань безпеки. «Коли в нас є можливість переглядати Угоду — мала би бути амбіція вдосконалити ту частину, яка стосується безпекової й оборонної співпраці. Цієї амбіції немає. Уряд вирішив зосередитися виключно на економічних показниках, які, безумовно, потребують оновлення. Але безпекова частина не присутня. Цієї частини діалогу зараз не відбувається між Україною та ЄС, уточнення теж не відбувається. Це буде дозволяти українським структурам рухатися досить аморфно і досить розмито оцінювати свій рух», — сказала голова Комітету.
Вона також нагадала, що, окрім важливої фінансової складової, яка мала би бути закладена під кожну амбіційну мету, в тому числі і під реалізацію безпекових та оборонних проєктів, принциповою є інституційна спроможність держави. Інституційна спроможність на сьогодні, на думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, почала дедалі більше руйнуватися. «Кількість штатних одиниць в Урядовому офісі з питань координації європейської та євроатлантичної співпраці, які я випрошувала в кожного міністра — дайте мені одну-дві-три штатних одиниці для того, щоб 54 людини могли працювати в Урядовому офісі, ця кількість зараз знову зменшується до 36 чи 38 людей. Якщо хтось вважає, що в рамках цього можна серйозно претендувати на роботу з виконання Угоди про асоціацію, то я переконана, що ні. Ресурсно, фінансово, амбітно й інституційно — це всі ті речі, які потрібні для того, щоб ми і в цій царині — безпековій, військово-промисловій, в оборонній — просувалися в рамках нашої взаємодії з ЄС», — підсумувала голова Комітету.
Україна мала б переглянути Угоду про асоціацію з ЄС не лише в економічній, а й у безпековій сфері — Іванна Климпуш-Цинцадзе
Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що досить скептично оцінює перспективи серйозної та ґрунтовної взаємодії України з ЄС у царині безпеки, зважаючи на кілька факторів.
По-перше, відбулося сповільнення динаміки розвитку безпекової програми ЄС PESCO. Ця Програма — Постійного структурованого співробітництва (Permanent Structured Cooperation, PESCO) була створена у 2017 році як відповідь на виклики сучасності у сфері безпеки. Участь у PESCO є добровільною. Наразі до неї долучилися 25 країн ЄС. Водночас, на думку голови Комітету, зі зміною адміністрації в Сполучених Штатах дещо знизилася динаміка роботи в рамках PESCO всередині ЄС, і натомість починається повернення до активізації взаємодії в рамках НАТО.
«Україна мали би для себе ставити амбітні цілі з точки зору того, що якщо PESCO таки буде розвиватися — то розвивати його, як безумовний східний фланг ЄС, не тільки бути реципієнтом тих чи інших програм, які народжуються в ЄС, а намагатися стати тим, хто формує безпекову складову співпраці з ЄС. Системних зусиль з боку України в цьому напрямі я не бачу, як і особливого апетиту з боку ЄС теж ні», — зауважила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Водночас, основні зусилля, на думку голови Комітету, Україна має спрямувати саме на взаємодію з Північноатлантичним альянсом і на євроатлантичну інтеграцію.
Голова Комітету також переконана, що Східне Партнерство теж не є тим форматом, в рамках якого могла б розвиватися співпраця у сфері безпеки з ЄС: «Незважаючи на наші попередні спроби на попередніх самітах Східного Партнерства, намагання закласти безпекову складову у цей формат завжди натикалося на несприйняття з боку Європейського Союзу. У цій галузі ніколи не було готовності, і до цього часу її немає — йти на поглиблення Східного Партнерства саме в цій царині. Європейський Союз до безпекової взаємодії з країнами на східному фланзі підходить досить обережно».
Іванна Климпуш-Цинцадзе привітала рішення країн асоційованого тріо — України, Молдови та Грузії окремо від решти учасників Східного Партнерства окреслити свої наміри щодо інтеграції в ЄС. «Добре, що три країни бачать необхідність об’єднувати свої зусилля та інституціоналізують свою взаємодію, але водночас, я не бачу апетиту з боку Європейського Союзу відповідати цілісно, ємко і предметно на цей запит. Для того, щоб це відбулося, потрібна робота не тільки на рівні з Єврокомісією та Європейською Радою, а з конкретними країнами-членами. Такої роботи я поки не бачу», — зауважила голова Комітету.
Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що Угода про асоціацію з ЄС також не повноцінно розкриває потреби співпраці у сфері безпеки та оборони. Це, зі свого боку, дозволяє і Україні, і Європейському Союзу інтерпретувати на свій розсуд те, наскільки ефективно Україна рухається в тому чи іншому напрямі з питань безпеки. «Коли в нас є можливість переглядати Угоду — мала би бути амбіція вдосконалити ту частину, яка стосується безпекової й оборонної співпраці. Цієї амбіції немає. Уряд вирішив зосередитися виключно на економічних показниках, які, безумовно, потребують оновлення. Але безпекова частина не присутня. Цієї частини діалогу зараз не відбувається між Україною та ЄС, уточнення теж не відбувається. Це буде дозволяти українським структурам рухатися досить аморфно і досить розмито оцінювати свій рух», — сказала голова Комітету.
Вона також нагадала, що, окрім важливої фінансової складової, яка мала би бути закладена під кожну амбіційну мету, в тому числі і під реалізацію безпекових та оборонних проєктів, принциповою є інституційна спроможність держави. Інституційна спроможність на сьогодні, на думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, почала дедалі більше руйнуватися. «Кількість штатних одиниць в Урядовому офісі з питань координації європейської та євроатлантичної співпраці, які я випрошувала в кожного міністра — дайте мені одну-дві-три штатних одиниці для того, щоб 54 людини могли працювати в Урядовому офісі, ця кількість зараз знову зменшується до 36 чи 38 людей. Якщо хтось вважає, що в рамках цього можна серйозно претендувати на роботу з виконання Угоди про асоціацію, то я переконана, що ні. Ресурсно, фінансово, амбітно й інституційно — це всі ті речі, які потрібні для того, щоб ми і в цій царині — безпековій, військово-промисловій, в оборонній — просувалися в рамках нашої взаємодії з ЄС», — підсумувала голова Комітету.