Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС взяла участь в онлайн презентації моніторингового звіту «Діяльність Комітетів ВРУ 2020: результативність та взаємодія зі стейкхолдерами». Аналітичне дослідження діяльності комітетів Верховної Ради України підготував аналітичний центр Інститут законодавчих ідей у межах проєкту «Парламентські комітети та стейкхолдери: моніторинг взаємодії» за підтримки Програми USAID РАДА, яка виконується Фондом Східна Європа.

Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомила, що Комітет з питань інтеграції України до ЄС є одним із найбільш завантажених. Він має розглядати всі законодавчі акти, які реєструються у Верховній Раді. За даними Центру демократії та верховенства права, депутати українського Парламенту ініціюють у 25 разів більше законодавчих актів, ніж депутати Парламенту Великої Британії, у 300 разів більше, ніж у Норвегії чи Швейцарії та у 140 разів більше, ніж у Греції. На даний момент у Верховній Раді дев’ятого скликання зареєстровано 5500 нормативно-правових актів, з них 3540 це законопроєкти. За 4 сесію було виділено на роботу у комітетах 50 днів. За цей період до Комітету з питань інтеграції України до ЄС надійшла тисяча законопроєктів. «Якщо ми проведемо прості математичні розрахунки, то для такої кількості законопроєктів, які ми сьогодні маємо в Комітеті, ми маємо засідати щоденно протягом цих 50 днів, протягом семи годин безперервно. Або якщо говорити про те, скільки було передбачено комітетських засідань, а їх було проведено 14 за сесію, то вийде, що Комітет щоразу мав би розглядати 71 законопроєкт. І це означає, що кожне засідання має тривати не менше 24 годин. Це нереально», — заявила голова Комітету. До того ж аналіз законопроєктів — не єдина функція Комітету. Він також виконує контролюючу функцію — моніторить виконання Угоди про асоціацію у різних сферах, дотримання зобов’язань Україною в рамках Ради Європи та СОТ. Окрім цього, Комітет проводить слухання, контролює ініціативи Уряду, які стосуються взаємодії з Європейським Союзом, наприклад, щодо Європейської Зеленої Угоди та долучення України до цього курсу. Відтак, щоби впоратися з тим величезним обсягом роботи, яку покладено на Комітет, за словами Голови, доводиться пріоритезувати завдання. Зокрема, розглядати найперше ті проєкти, які безпосередньо стосуються зобов’язань України за Угодою про асоціацію та міжнародно-правових зобов’язань у сфері європейської інтеграції.

Іванна Климпуш-Цинцадзе закликала дотримуватися плану законодавчих робіт, щоби у всіх комітетів був час ефективно робити свою роботу: «У нас би був той 21 день, який передбачений регламентом для того, щоб розглянути той чи інший законопроєкт. А коли законопроєкти реєструються і потрапляють після реєстрації одразу в залу, то ми фактично не можемо виконувати свою функцію. Мені іноді доводиться просто вихоплювати з політичних дискусій ті законопроєкти, які можуть бути ризикованими, нагально просити секретаріат вночі ці законопроєкти вивчати, щоб винести рішення, бо я розумію, що вони можуть бути ризикованими». Голова Комітету також зазначила, що дуже часто до висновків Комітету автори законопроєктів не прислухаються, бо ці висновки обов’язковими не є. Відтак, важка робота Комітету іноді зводиться нанівець: «Я вважаю, виходячи з нашої Конституції, що якщо у нас є негативний висновок нашого Комітету, то ми не мали би розглядати ці законопроєкти далі у залі Верховної Ради, але, на жаль, наше рішення носить тільки рекомендаційний характер».

Водночас, попри велике навантаження, членам Комітету, за словами голови, вдалося ефективно налагодити роботу: «У нас жодного разу не було питання кворуму у Комітеті. Депутати, можливо ,через те, що менше їздять у закордонні відрядження, завжди присутні на засіданні. Нам вдалося домовитися з колегами — і це досить унікальна ситуація — застосовувати абсолютно аполітичний підхід до розгляду питань. Ми можемо не погоджуватися з якимись речами, але розглядаємо питання професійно, саме з точки зору відповідальності нашого Комітету і наших повноважень».

Іванна Климпуш-Цинцадзе поінформувала, що Комітет співпрацює з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції, але ця співпраця потребує суттєвого покращення, бо інституційна спроможність Урядового офісу, на жаль, практично знищена і далеко не всі висновки, які просить Комітет, надходять вчасно. Також, за словами голови, налагоджена робота з великою кількістю стейкхолдерів і завдяки тому, що Комітет працює з різними проєктами ЄС, ПРООН, звертається до інформаційно-дослідницького центру ВР, — іноді має можливість розглянути більше законопроєктів. Однак, це не вирішує проблеми надмірного навантаження: «На жаль, навіть ті пропозиції про план законодавчих робіт не враховують усіх пропозицій, які надходять від комітетів і від фракцій. Я хочу зауважити, що ця Верховна Рада дев’ятого скликання має етично неприпустиму і політично неприпустиму практику неврахування пропозицій депутатів від опозиції. У план законодавчих робіт пропозиції від опозиції, взагалі, практично не потрапляють і про це теж треба говорити відверто і чесно, а особливо, якщо ми говоримо про роботу секретаріатів, які зобов’язані забезпечити роботу всіх народних депутатів, незалежно від політичної приналежності, у відповідності до повноважень і предметів відання комітетів».

На сьогодні, на думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, у Парламенті немає єдиного бачення вирішення проблеми законодавчого спаму. Великою проблемою є відсутність взагалі політичної волі для вирішення цього питання, а також відсутність еволюції політичної культури в Україні і готовності готувати законопроєкти на основі аналізу політики, прорахування коротко-, середньо- та довготермінових наслідків від запропонованої ініціативи і на основі цього аналізу — ухвалення того чи іншого законопроєкту. «Це, очевидно, потребує змін до Конституції, на це політичної волі я не бачу і готовності народних депутатів обмежити свої права законодавчої ініціативи я теж не бачу», — підсумувала голова Комітету.