Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС взяла участь в онлайн дискусії, організованій українсько-німецькою програмою підтримки локальних ініціатив «Київський діалог». Учасники зустрічі обговорили вплив пандемії COVID-19 на Україну та на її відносини з Європейським Союзом.

Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що протягом останніх місяців українці не побачили професійного та скоординованого підходу з боку влади у відповідь на коронавірус. «Кількість тестувань та щеплень, на жаль, не вражає. Ми говоримо про квітень 2021 року, і лише 9 людей у цілій 41-мільйонній Україні отримали дві дози вакцини від ковіду».

Голова Комітету також вважає, що цифри про кількість інфікованих не відображають реальну ситуацію. Вони можуть бути значно вищими: «Скалічена система тестування призвела до того, що люди змушені платити за тести із власної кишені. У нас є безліч прикладів, коли один із членів сім’ї занедужує і отримує позитивний тест на коронавірус, а інші родичі, які також почуваються погано, тестування зазвичай не роблять».

Вікторія Тимошевська, директорка програми громадського здоров'я Міжнародного фонду «Відродження» зауважила, що лише половина лабораторій в Україні була готова проводити тести на ковід, коли пандемія почалася, а ручне управління державними медичними закупівлями призвело до того, що на сьогодні Україна може забезпечити двома дозами вакцини лише приблизно півмільйона українців. Це при тому, що в державному плані вакцинації заявлено намір провести щеплення 24 мільйонів людей, старших 18 років. Для цього знадобиться 48 мільйонів доз вакцини. Вікторія Тимошевська також зауважила, що Україна неефективно і не завжди адресно використовувала кошти, виділені для боротьби із COVID-19. Лише чверть цих коштів, за її словами, були використані за призначенням, решта — була переспрямовані на фінансування інших потреб.

Голова Комітету зауважила, що від пандемії постраждали сотні тисяч українських сімей, які через карантинні обмеження втратили можливість заробляти чи почали заробляти відчутно менше. Уряд, за її словами, вжив певних заходів, щоб надати фінансову підтримку тим, хто вимушений був піти у відпустку або втратив роботу. Але це далеко не покриває всі потреби. Іванна Климпуш-Цинцадзе також нагадала про сезонних працівників з України, яких у 2020 році українська влада покликала додому, обіцяючи створити нові робочі місця і нові можливості: «Йдеться про тисячі та сотні тисяч сезонних працівників або людей, які виїжджають за кордон на короткострокову роботу — їх усіх покликали в Україну навесні 2020 року з обіцянкою від держави, що ми подбаємо про них, дамо можливості і створимо нові робочі місця, але ці обіцянки не були виконані. Тож люди знову шукають можливостей працювати за кордоном, у тому числі в країнах ЄС». Водночас, за словами голови Комітету, пандемія кинула виклик не тільки інституційній спроможності держав, а й загострила ті проблеми, які досі не були такими очевидними — фрагментація світу і так званий національний егоїзм: «Ми розуміємо, що кожна країна захищає своїх громадян і це правильно, але якщо ми замислимося, як світ буде розвиватися далі, і як ми будемо підтримувати одне одного в майбутньому — то нам доведеться шукати додаткові інструменти співіснування, взаємодії та взаємної підтримки».

Іванна Климпуш-Цинцадзе також нагадала, що окрім пандемії Україні доводиться протистояти і військовій загрозі з боку Росії. Ті санкції, які на сьогодні запроваджені ЄС проти Росії, на думку голови Комітету, не такі масштабні, як би мали бути: «Нарощування Росією військових потужностей на кордоні з Україною, оце вигравання м’язами перед усім світом і демонстрація, що Путіну, насправді, начхати, що думає Західний світ — усе це, на мою думку, вимагає більш скоординованої і об’єднаної реакції». Саме реакція на поведінку Росії, на думку голови Комітету, великою мірою формує проєкцію того, яким є сьогодні Європейський Союз і його роль у світі.