Приєдання України до спільного з Євросоюзом транзиту є одним з ключових факторів євроінтеграції. Воно надасть можливість митним органам України здійснювати обмін інформацією з 35 країнами у режимі реального часу. При цьому зменшаться затримки вантажів на кордонах.

Руслан Ткаченко — консультант проєкту ЄС-ПРООН з парламентської реформи, який також взяв участь у засіданні, повідомив, що не за всіма напрямами у митній сфері Україна вкладається у строки імплементації змін. За його словами, було визначено два проблемних напрями — це імплементація основного акту права ЄС у сфері митних питань, які мають пряме і однакове застосування на території ЄС, а тому повне наближення законодавства України у цій сфері є надважливим питанням. Строк імплементації за цим напрямом, за словами Руслана Ткаченка, вже пропущено. Другим важливим питанням, повідомив Руслан Ткаченко, є імплементація визначеного Угодою про асоціацію Регламенту Ради ЄС 1186/2009 від 16 листопада 2009 року щодо звільнення від сплати мита. Тут справи значно кращі. Ще у парламенті минулого скликання було зареєстровано законопроєкт №4615, який було спрямовано на імплементацію цього Регламенту. Законопроєкт згодом було відкликано, але доопрацьований текст Мінфіном уже підготовлено і скоро буде подано до ВР.

Наближення законодавства у митній сфері сприяє економічній інтеграції України до ЄС. Мають бути спрощені митні процедури та зменшення витрат підприємств на їхнє здійснення. Це, зі свого боку, позитивно впливатиме на обсяги торгівлі між сторонами. Зобов’язання ж України у сфері наближення митного законодавства до права ЄС визначені Главою 5 Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію та Додатком XV до неї.

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе звернулася із закликом до Міністерства фінансів усі системні законопроєкти надсилати до Парламенту із супровідними таблицями відповідності. Це, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, суттєво спростить дискусію і дасть можливсіть вести аргументований процес наближення законодавства України до права Європейського Союзу.

У засіданні Комітету 23 грудня також взяли участь представники Фонду держмайна України. Вони презентували комплексний пакет законопроєктів, розроблений фахівцями Фонду.

Голова Фонду Дмитро Сенниченко – заявив, що мета створених законопроєктів — зробити приватизацію в Україні більш ефективною і трансформувати сам Фонд державного майна. Ухвалення законодавчих ініціатив Фонду, за словами Дмитра Сенниченка, допоможе провести глобальний аудит державного майна в Україні та визначить чіткі критерії передачі об’єктів на приватизацію. Сьогодні, на думку Сенниченка, держава не контролює свої активи — в Україні завелика кількість підприємств, якими управляє надто велика кількість органів влади. «Потрібно розділити те, що повинно залишитися у сфері держави і передати на продаж через аукціони те, чим має управляти бізнес», — вважає голова Фонду державного майна. Дмитро Сенниченко назвав корупцію, саботаж та бюрократію найбільшими викликами приватизації в України. За його словами, розроблені Фондом законопроєкти зможуть ці виклики подолати.

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС зауважила, що важливо у новий законопроєкт закласти запобіжники проти недобросовісної приватизації. Наприклад, об’єкти, які мають величезний податковий борг і знають, що перед приватизацією борги їм будуть списувати, не мали можливості навмисно ці борги набирати. Представники Фонду запевнили, що боргова амністія при приватизації державних підприємств у новому законопроєкті має такі запобіжники. Зокрема, буде одноразова дата відсікання податкового боргу. Це дасть можливість протягом наступних двох років приватизувати непотрібні державі підприємства, а всі стратегічні об’єкти залишаться у сфері держави.