Сторони обговорили відносини між Україною та ЄС, зокрема, їхній парламентський вимір, імплементацію Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом і пріоритети щодо реформ. Також на порядку денному була ситуація в Криму та на Донбасі, а також події в Білорусі.

Співголова ПКА Вадим Галайчук відзначив важливість саміту між Україною та ЄС, який відбувся у жовтні і на якому Україна отримала схвалення від європейських партнерів своїх намірів повністю інтегруватися в ЄС. Вадим Галайчук також зазначив, що наступного року Україна використає всі можливості для оновлення торгової частини Угоди про асоціацію з ЄС. Співголова ПКА поінформував, що народні депутати готують низку важливих законопроєктів, які в 2021 році мають бути ухвалені та суттєво допоможуть Україні виконати свої зобов’язання за Угодою про асоціацію.

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина запропонувала короткий огляд того, як Україна просунулася у виконанні Угоди про Асоціацію. Вона заявила, що Уряд та Парламент активізують зусилля задля приєднання України до угоди ACAA — так званого «промислового безвізу» з ЄС. Ольга Стефанішина заявила, що попри виклики Верховна Рада змогла ухвалити важливі закони, спрямовані на виконання Угоди про асоціацію. Це, зокрема, закони про зміни до Митного кодексу та закон про внутрішній водний транспорт.

Прогрес України у впровадженні деяких реформ відзначив також і виконувач директора Європейської служби зовнішньої дії з питань Європи та Центральної Азії Люк Девінь. Він заявив, що Україна успішно впоралася з проведенням децентралізації, розпочала земельну реформ. Однак Люк Девінь також наголосив і на негативних тенденціях, які ЄС спостерігає в Україні. Це, зокрема, рішення Конституційного Суду про скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. Судова система, за словами пана Девіня, залишається надзвичайно важливою сферою для реформування в Україні. Він наголосив, що ЄС закликає Уряд України та Верховну Раду оперативно відновити антикорупційне законодавство. Також, за словами пана Девіня, в Україні ще багато викликів, пов’язаних із боротьбою з корупцією. Йдеться, зокрема, про судове провадження щодо шахрайства у справі ПриватБанку у розмірі 4,6 млрд євро, яке досі не відкрите. Люк Девінь заявив, що ЄС готовий і надалі підтримати Україну на шляху реформ.

Про необхідність відновити антикорупційне законодавство у структурі загальної реформи системи правосуддя в Україні нагадала і Катерина Матернова, заступниця Генерального директора з питань політики сусідства та розширення ЄС, яка очолює європейську оперативну групу підтримки України у здійсненні структурних реформ. За словами пані Матернової, це зробило б Україну сильнішою як до зовнішніх, так і до внутрішніх загроз.

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що попри деякі позитивні зміни, зокрема, законодавчі, які було досягнуто у сфері імплементації Угоди, темпи її виконання сповільнилися за останній рік. За 2020 рік Україна виконала Угоду лише приблизно на 30%. «Ми стурбовані тим, що реформа судової системи застрягла, рішення Конституційного суду завдали удару по антикорупційних органах. Зараз потрібно багато зробити для забезпечення незалежності наших базових інституцій, таких, як Національний банк чи Антимонопольний комітет України», — заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Голова Комітету також висловила стурбованість реформою державного управління, оскільки, за її словами, саме ця знищена реформа мала допомогти здійснити всі перетворення, необхідні для реалізації Угоди про асоціацію. Голова Комітету також привернула увагу європарламентарів до політичних переслідувань опозиції, волонтерів, ветеранів та до зловживань правоохоронних органів проти політичних опонентів. «Ми серйозно стурбовані діями проти опозиційних каналів, які передають точку зору, яка не обов'язково узгоджується з основною партійною лінією в Україні. Ми бачимо, що правоохоронні органи атакують такі медіа-канали, як Еспресо, Прямий чи навіть Суспільне ТВ, і це було задокументовано незалежними медіа-асоціаціями», — заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

На засіданні ПКА сторони також обговорили політичну ситуацію в Білорусі. Виконувач директора Європейської служби зовнішньої дії з питань Європи та Центральної Азії Люк Девінь заявив, що ЄС переглядає відносини з цією державою. Євросоюз, за словами Люка Девіня, зменшує співпрацю з білоруською владою настільки, наскільки це можливо, але буде зберігати її там, де це необхідно, зокрема, в питаннях, які впливають на життя білоруського народу.

Також під час засідання українська сторона поінформувала європарламентарів про численні порушення окупантами режиму тиші на Донбасі, а також про порушення Росією прав людини у Криму та мілітаризацію півострова. Народний депутат Рустам Умєров ознайомив учасників діалогу із планами новоствореного міжфракційного депутатського об’єднання «Кримська платформа», мета якого - створити міжнародний майданчик з деокупації Криму. Цей формат, за словами Умєрова, охоплює кілька рівнів — перший – політичний, до якого приєднаються глави іноземних держав та урядів; другий рівень — керівників зовнішньополітичних відомств і міністрів оборони; третій — міжпарламентський рівень, а четвертий — рівень експертів і громадянського суспільства. Перший саміт Кримської платформи може відбутися вже наступного року.

Засідання Ради Асоціації, як повідомила віцепрем’єрка Ольга Стефанішина, відбудеться на початку лютого вже не в онлайн, а у звичайному режимі.