Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина заявила, що у 2020-му році Україна виконала Угоду про асоціацію з ЄС майже на 30%. Загалом же з 2015 року прогрес у виконанні Угоди сягнув 50%. Ольга Стефанішина заявила, що велика частина системних зобов’язань щодо наближення законодавства України до вимог ЄС вже виконана, зокрема, з питань митного регулювання. Віцепрем’єрка сподівається на ухвалення Верховною Радою низки рамкових і важливих законопроєктів, які допоможуть Україні суттєво просунутися вперед у процесі євроінтеграції. Це, зокрема, законопроєкт про внутрішній водний транспорт, проєкт про управління відходами, який передбачає створення в Україні «ринку сміття». Важливим, за словами Ольги Стефанішиної, є також законопроєкт про контроль промислового забруднення та рамковий проєкт про благополуччя тварин. Також Ольга Стефанішина повідомила, що Україна отримала підтвердження від ЄС можливості перегляду ефективності Угоди про асоціацію. Протягом першого півріччя 2021 року сторони мають провести індивідуальний аналіз стану виконання Угоди, після чого буде представлено інструменти її перегляду. Такий механізм, за словами Ольги Стефанішиної, досі не застосовувався Європейським Союзом до третіх країн.

Торговий представник України Тарас Качка наголосив на суттєвих досягненнях України щодо визнання еквівалентності технічного регулювання між Україною та ЄС та запровадженні «митного безвізу».

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на важливості налагодити ефективний механізм консультацій із Європейською Комісією щодо законодавчих ініціатив у сфері енергетики. За умовами Додатку XXVII до Угоди, Україна зобов’язана надсилати всі законопроєкти у сфері енергетики до Європейської Комісії. Остання надає висновок щодо їхньої сумісності з правом ЄС. За словами голови Комітету, досі не створено і не відпрацьовано такий механізм взаємодії між Офісом віцепрем’єра, профільним міністерством та Європейською Комісією.  

Представники міністерств, окрім здобутків, також зосередилися і на проблемах, з якими вони стикаються в процесі імплементації Угоди. Сергій Глущенко, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України заявив, що через 5 років із початку імплементації Угоди не всі органи влади зосереджені на її виконанні. Багато проблем, за його словами, виникає через діяльність Державної регуляторної служби, оскільки процедура погодження з нею суттєво уповільнює процес імплементації змін. Сергій Глущенко наголосив на необхідності ухвалення змін до Закону про державну регуляторну політику.

Міністерство розвитку громад і територій закликало депутатів активізувати зусилля, щоб до ухвалення в другому читанні проєкту бюджету на 2021 рік у ньому з’явилася стаття фінансування Фонду енергоефективності. Цей Фонд, нагадаємо, надає фінансову підтримку ОСББ з енергомодернізації старих багатоповерхівок. Він покриває до 70% витрат на модернізацію. За словами представника міністерства Ігоря Коргового, Фонд енергоефективності станом на сьогодні отримав понад сотню заявок від ОСББ по всій Україні на суму понад 1,6 млрд. грн. У разі ж, якщо в бюджеті на наступний рік не буде передбачено фінансування, Україна не тільки не зможе допомогти людям утеплити свої помешкання, а й не виконає свої зобов’язання перед міжнародними партнерами, бо партнером Фонду є Європейський Союз. Діяльність Фонду, окрім енергомодернізаії, спрямована також на виконання Україною своїх зобов’язань за Паризькою угодою у сфері захисту клімату та зменшення викидів CO2 у повітря.
План дій щодо енергоефективності до 2030 року наразі розробляє Міністерство енергетики України. Про це повідомив заступник міністра Ярослав Демченков. За його словами, відомство готує фундаментальний інтегрований план із захисту довкілля та клімату, враховуючи зобов’язання України щодо Зеленого курсу ЄС. Важливим у цьому процесі, за словами Ярослава Демченкова, буде ухвалення законопроєктів щодо запровадження державного фонду декарбонізації та сплати податків на викиди. Вони в Україні неспівмірно менші, ніж у Європейському Союзі. Також заступник міністра енергетики наголосив на необхідності імплементувати директиву ЄС щодо створення ринку альтернативних видів палива в Україні.

Міністерство соціальної політики відзвітувало, що працює над тим, аби посилити захист жінок від домашнього насилля в Україні. Разом з тим, ця робота, за словами голови Комітету з питань інтеграції України до ЄС є недостатньою. «Ми знижуємо темпи і втрачаємо навіть ті здобутки, які вже були напрацьовані у цьому напрямі», — заявила Івана Климпуш-Цинцадзе.

Голова Комітету також звернулася до Міністерства оборони України із зауваженням про те, що Україна не в повній мірі використовує свій статус партнера НАТО з розширеними можливостями. Заступник Міністра оборони з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко запевнив, що на наступний рік заплановано 7 спільних навчань із НАТО у сфері оборони. Україна, за його словами, буде нарощувати свою присутність в Альянсі.

Іванна Климпуш-Цинцадзе також висловила стурбованість ситуацією з наданням Україні дозволів на вантажні перевезення з боку наших західних країн-сусідів. Голова Комітету закликала Міністерство інфраструктури підготувати пропозиції щодо діалогу з ЄС задля врегулювання цього питання. Іванна Климпуш-Цинцадзе висловила готовність розглянути це питання через механізм Парламентського Комітету Асоціації. Це, за словами голови Комітету, дало б змогу долучити до діалогу Європейський Парламент.

Голова Комітету також виступила з ініціативою вже на наступному засіданні розглянути ті законопроєкти, які учасники назвали першочерговими для ухвалення Верховною Радою. Комітет розгляне їх на відповідність праву ЄС і надасть свої висновки вже на найближчому засіданні.

Одне з наступних засідань Комітету також буде присвячене стану виконання Угоди у сфері санітарних і фіто-санітарних заходів.