Один із найбільш дискусійних законопроєктів цього року — Проєкт Закону про медіа зараз #НаОпрацюванніКомітету з питань інтеграції України до ЄС. Нинішні проєкти 2693-д та альтернативний 2693-2  — це доопрацьовані версії попереднього — №2693 «Про медіа», який був зареєстрований у ВР ще наприкінці грудня минулого року.

Що це за проєкт і навіщо він?

Чинне законодавство у сфері медіа було ухвалене в Україні ще всередині дев’яностих - на початку двотисячних. Медіа ринок з того часу зазнав кардинальних технологічних змін, які, зі свого боку, вимагають оновлення і врахування на законодавчому рівні. До того ж, Україна має зобов’язання за Угодою про асоціацю з Європейським Союзом, за якими має привести свої закони у відповідність із правом ЄС. І медійна сфера в цьому контексті не виняток.

Цілями нового закону про медіа, йдеться в його обґрунтуванні, є:

• систематизувати і оновити законодавство України з урахуванням технологічного розвитку та появи нових видів медіа;
• забезпечити чіткість та прозорість вимог до різних медіа, їхньої діяльності (ліцензування, контроль (нагляд), санкції тощо);
• забезпечити на рівні закону гарантії незалежності медіа і, що не менш важливо, — прозорості, незалежності та справедливості державних органів у сфері медіа;
• захистити національний медіа-простір в умовах гібридної війни.

Чому у Раді не «пройшла» попередня редакція законопроєкту про медіа?

30 квітня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні відправити законопроєкт №2693 на доопрацювання.
Комітет заявив, що на базі основного та альтернативного законопроєктів треба підготувати нову редакцію проєкту з урахуванням зауважень і пропозицій експертів Ради Європи, медіа асоціацій та громадських організацій. Зауважень щодо попереднього проєкту було справді чимало. Національна спілка журналістів України, деякі представники ЗМІ та громадських організацій критикували проєкт, як такий, що звужує права журналістів і навпаки — надто розширює права регулятора, в даному разі Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України. «Законопроєкт передбачає можливість блокування будь-кого в інтернеті, навіть якщо це не засіб масової інформації, і тому фактично не підпадає під компетенцію Нацради, а також можливість скасування реєстрації медіа на підставі дуже широко сформульованих причин, що може призвести до заборони всього змісту ЗМІ протягом невизначеного часу», – йдеться в заяві, оприлюдненій на сайті НСЖУ.

Що пропонує нова редакція проєкту закону про медіа?

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики стверджує, що розглянув і узагальнив масив зауважень і пропозицій, отриманих в результаті публічної експертизи та громадських обговорень, які тривали упродовж січня – травня цього року, і, в результаті — напрацював нову редакцію законопроєкту. Нова редакція законопроєкту, а також альтернативний документ №2693-2, за словами авторів, —пропонує нові підходи до ліцензування та реєстрації засобів масової інформації, визначає вимоги до прозорості форм власності ЗМІ та їхнього фінансування, процедури перевірок, досліджень та контролю. Окрім того встановлюються загальні стандарти щодо поширення інформації, зловживань свободою слова і протидії агресії.

Що конкретно доопрацьовано?

• Термінологію проєкту. Враховано вимоги Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа послуги.
• Регулювання Закону «Про медіа» не поширюватиметься на іноземні нелінійні медіа та іноземні платформи Netflix, Amazon Prime Video.
• Встановлено заборону особам, зареєстрованим в офшорних зонах, брати участь у постачанні електронних комунікаційних послуг мовлення з використанням радіочастотного ресурсу.
• Конкретизовано вимоги до структури власності та контролю ЗМІ.
• Вимоги щодо публікації вихідних даних онлайн медіа поширюватимуться лише на зареєстрованих суб’єктів.
• Обов’язок захисту дітей від шкідливого контенту покладено на провайдерів. Проєкт зобов’язує онлайн медіа належним чином інформувати аудиторію про потенційну шкідливість контенту.
• Уточнено підстави для надання права на відповідь чи спростування інформації. Конкретизоване коло суб’єктів, до яких може бути направлена вимога права на відповідь або спростування.
• Уточнено порядок розповсюдження мовниками інформації про події значного суспільного інтересу.
• Спрощені умови реєстрації друкованих видань: встановлено, що вони підлягають обов’язковій реєстрації лише на період військової агресії.
• Допрацьовано процедуру здійснення контролю та нагляду у сфері медіа. Посилено повноваження регулятора у частині накладання санкцій на суб’єктів медіа, додано право регулятора скасовувати реєстрацію аудіовізуальних лінійних медіа без рішення суду.
• Конкретизовано обмеження у сфері медіа, пов’язані зі збройною агресією: уточнено перелік суб’єктів, які не можуть бути суб'єктами у сфері медіа в Україні, критерії забороненого контенту тощо.

Позиція європейських партнерів України щодо законопроєкту про медіа

«Ми підтримуємо прогрес щодо законопроєкту про медіа в Україні та узгодження українського законодавства про ЗМІ з правом ЄС», — таку заяву представництво ЄС в Україні оприлюднило у своєму Твіттері 3 липня. Разом з тим, місія ЄС в Україні закликає до подальших громадських обговорень цього законопроєкту.

Свій висновок щодо проєктів Законів 2693-д та 2693-2 Комітет оприлюднить за результатами позачергового засідання, яке заплановане на вівторок, 14 липня.