Голова Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе під час міжнародної онлайн-конференції «Україна у Східному партнерстві: амбіційний план після 2020 року» заявила, що співпраця України з ЄС в рамках формату Східного партнерства (Україна, Грузія, Білорусь, Молдова, Вірменія, Азербайджан) потребує серйозної ревізії.

«З часу підписання Угоди про асоціацію Східне партнерство стало допоміжним інструментом у відносинах України з Європейським Союзом. Ми підтримуємо оновлення цього формату зі стратегічним баченням його мети. Треба дати чесну відповідь — чого ми очікуємо від Східного партнерства. Чи це буде майданчик для діалогу, чи інструмент стримування російського впливу, чи інструмент для досягнення членства в ЄС для охочих і спроможних держав. Залежно від спільно поставленої цілі, буде зрозуміле майбутнє Східного партнерства», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
 
Євродепутат Андрюс Кубілюс, який виступив у Європарламенті з ініціативою «Стратегії трійки», спрямованої на євроінтеграцію України, Грузії та Молдови, — вважає, що Україна може бути прикладом для своїх партнерів у рамках Східного партнерства, оскільки вже реалізувала багато важливих реформ. «Ми вітаємо ухвалення «антиколомойського» закону. Ще багато треба зробити у встановленні верховенства права і демократії, але Україна показує добрий прогрес і може бути гарним прикладом для інших партнерів», — заявив Андрюс Кубілюс.

Ще одна представниця Європарламенту — німецька депутатка Віола фон Крамон-Таубадель заявила, що ЄС очікує від України значно глибших реформ: «Якщо ми говоримо про якісь преференції щодо членства трьом країнам зі Східного партнерства — Україні, Грузії, Молдові — я б була дуже обережною з цим. Росія може негайно це використати».

Андрюс Кубілюс на застереження Віоли фон Крамон-Таубадель відповів, що Україна має рухатися своїм шляхом до членства в ЄС, оскільки не може чекати, поки Білорусь, приміром, визначиться, чи хоче вона інтегруватися до Європейського Союзу.

Депутат Європарламенту від Німеччини Мікаель Галер вважає, що ЄС дає Україні дуже чіткі сигнали щодо її майбутнього в цій організації, оскільки інвестує в Україну більше, ніж у будь-яку іншу країну з регіону. Але, водночас, пан Галер побоюється згортання усіх необхідних реформ в Україні. «Україна має робити свою роботу крок за кроком, щоб рухатися у напрямку членства в ЄС — здійснювати реформи і проходити етап за етапом. Але я маю побоювання щодо курсу України на проведення необхідних реформ. Наприклад, щодо згортання медичної реформи», – зазначив він.

Заступник голови Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС Вадим Галайчук, заявив, що курс України на членство в ЄС та НАТО, який зафіксований у Конституції України, залишається незмінним. «Ми бачимо, як багато Україна може зробити для економіки і безпеки країн Європи. Але, коли ми говоримо про плани на майбутнє — ми хочемо почути більше конкретики про те, як далі функціонуватиме формат Східного партнерства. Країни вже підписали Угоди про асоціацію з ЄС і кожна країна на своєму етапі стосунків з Євросоюзом. Це треба враховувати», — заявив Вадим Галайчук.

Іванна Климпуш-Цинцадзе також заявила, що Україна прагне побачити чіткі інструменти, з допомогою яких вона зможе досягти членства в ЄС. «Поки де-факто ми таких інструментів у рамках Східного партнерства не бачимо», — вважає голова Комітету. «Пандемія COVID-19 показала, наскільки важливою є співпраця між усіма європейськими партнерами — і не тільки членами ЄС. Європейський Союз потребує ширшої співпраці зі своїми сусідами. Наші країни (країни Східного партнерства) можуть дати багато ЄС, а не тільки очікувати щось від нього. Це двосторонній процес. І це процес, який вимагає відданості з обох сторін і не визнає подвійних стандартів», — додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.