По суті, політика ЄС спрямована на запровадження єдиних умов функціонування енергоринку, розробки стратегії декарбонізації, протидії змінам клімату й іншим цілям, які важливі для суспільства. Адже найбільша цінність – це людина та її здоров’я. Саме тому якісне законодавство у сфері електроенергії, газу, нафти, інфраструктури, енергоефективності є запорукою дотримання балансу між потребами суспільства та економіки. Для цього ЄС розробляє власне законодавство на міждержавному рівні, яке є обов’язковим для всіх громадян ЄС. Воно містить керівні положення, які допомагають державам дотримуватись однакових вимог у ключових питаннях, включаючи сферу енергетики.

Для ЄС важлива думка їхніх громадян, тому свої пріоритети Європейська Комісія базує на думці суспільства. Згідно зі звітом «Євробарометру»*, який досліджував пріоритети у сфері енергетики ЄС, 90% громадян ЄС вважають одним з них забезпечення рівного доступу до енергоресурсів та можливості їхнього використання у всіх регіонах. 88% - налагодження співробітництва із сусідніми державами для стабільної роботи енергосистеми в межах ЄС, а 41% респондентів вважають важливим перехід від видобувних видів палива до відновлювальних джерел енергії. Це ті ключові потреби, необхідні кожній людині як в ЄС, так і в Україні.

Як Україна може використати найкращі практики ЄС для удосконалення у сфері енергетики?

Залучити їхній досвід в українське законодавство. Однак, як і кожна держава-член ЄС, Україна має свої особливості та необхідність правильно застосовувати положення таких актів у своєму законодавстві.

У цих реформах нам допомагає Угода про асоціацію з ЄС. Вона містить перелік актів права Союзу, необхідних для імплементації в українське законодавство. По суті, це своєрідний «дороговказ», карта необхідних реформ, які вже мають успішну практику застосування в країнах ЄС. Зважаючи на складність цієї сфери, наші європейські партнери погодились допомагати з консультуванням України в цих питаннях. Це унікальна ситуація, адже подібної процедури для третьої держави не існувало.

У січні 2020 року на засіданні двостороннього органу  - Ради Асоціації Україна – ЄС було ухвалено Керівні настанови для  Енергетичного Додатку (або Додатку XXVII) Угоди про асоціацію з ЄС. Ці настанови  розписують механізм консультацій з Європейською Комісією в процесі підготовки українського законодавства в згаданій сфері.

Наприклад, є законопроєкт, який стосується сфери електроенергії, поданий групою народних депутатів. Після розгляду в Комітеті з питань інтеграції України до ЄС, цей законопроєкт отримує правовий висновок про те, що його положення суперечать праву ЄС. Члени Комітету мають надіслати відповідний запит в Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції для консультацій з Європейською Комісію. І до отримання такого висновку даний законопроєкт не має проходити подальше узгодження. Отже, така процедура убезпечує нас від неякісних законів, правових, політичних та економічних проблем у майбутньому за невиконання зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС.  Важливим результатом обговорення має стати єдиний алгоритм узгодження українського законодавства з Європейською Комісією. Це означає, що Уряд, як основний виконавець завдань по Угоді, має погодити всі технічні моменти. Адже, крім законопроєктів, існує низка підзаконних актів, які часто уточнюють положення законів та мають бути «синхронізовані».
















*https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/b891cfb7-d50f-11e9-b4bf-01aa75ed71a1