ЄС розвінчав понад 8000 тисяч кремлівських фейків
24 квітня 2020, 13:23
ЄС
розвінчав понад 8000 тисяч кремлівських фейків
Спалах коронавірусу у світі породив безліч міфів навколо нього. Серед найпопулярніших — COVID-19, нібито, був створений у лабораторіях США і навмисно поширений серед людей, вірус — це інструмент, щоб підкорити світ, Євросоюз зазнає краху внаслідок пандемії коронавірусу тощо.
Ці фейки, як і більшість дезінформаційних кампаній протягом останніх років, походять із Росії. Відстежили їх, проаналізували та розвінчали фахівці EUvsDisinfo.
EUvsDisinfo — веб-сайт комунікаційної команди Євросоюзу East Stratcom Task Force з підвищення обізнаності щодо кремлівської дезінформації. Він включає кілька різних продуктів:
- Загальнодоступна база даних про дезінформацію: з 2016 року зібрано приклади дезінформації із посиланнями на оригінали та розвінчано фейки. Станом на квітень 2020 року ця база налічує понад 8000 прикладів.
- Щотижневий огляд дезінформації, Disinformation Review, де представлені останні приклади в базі даних дезінформації, щоб окреслити сучасні тенденції. Коли схожі дезінформаційні повідомлення з’являються в різних ЗМІ, а іноді й різними мовами, це може бути ознакою появи певних наративів, як спроб сформувати та поширити особливі сприйняття реальності. Для цього використовують медіа та соціальні медіа.
- Розділ аналітики. Включає аналітичні матеріали, інтерв'ю, різноманітні рубрики, а також статті із розважальним поворотом — наприклад, коли спроби поширити дезінформацію викрили самі себе.
Як російська окупація України підштовхнула ЄС почати боротьбу з кремлівською пропагандою
Комунікаційна команда East Stratcom Task Force була створена у квітні 2015 року на підставі ухваленого Євросоюзом 19-20 березня 2015 року рішення про необхідність «протистояти постійним дезінформаційним кампаніям з боку Росії».
Приводом до цього стала гібридна війна, яку у 2014 році Росія розв’язала проти України: спершу Росія анексувала Крим, а згодом окупувала східні території України. У липні 2014 року війна, яка до того прямо не зачіпала Євросоюз, несподівано влучила і в його громадян. Ідеться про рейс MH17 Малайзійських авіаліній з 298 людьми на борту — серед них 80 дітей та 196 громадян Нідерландів, який був збитий російською ракетою, запущеною російськими бойовиками з території України, окупованої Росією.
Російська війна в Україні весь час супроводжується великою дезінформаційною кампанією, в якій відверта брехня відіграє ключову роль. Ця гібридна операція включає засоби не тільки воєнної окупації та дестабілізації України. Її мета — підірвати позиції України в очах міжнародної спільноти, посіявши сумніви і сум’яття. Окрім України, мішенню прокремлівської пропаганди є і її союзники, зокрема, держави-члени Євросоюзу. Щоб протистояти брехні кремлівської пропагандистської машини та розвінчати створені нею міфи, була створена East Stratcom Task Force.
Завдання East Stratcom Task Force
- Зробити комунікацію ЄС більш ефективною, з особливим акцентом на країни Східного партнерства (Україна, Молдова, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Білорусь). Щоб аудиторія була озброєною проти дезінформації, спрямованої, наприклад, на відносини між ЄС та Україною, — підвищити рівень обізнаності про ЄС.
- Сприяти зміцненню вільних та незалежних ЗМІ в регіоні. Один із найкращих способів зробити суспільство стійким до дезінформації — це наявність потужних і надійних незалежних інформаційних ресурсів, включаючи засоби масової інформації, та дотримання основних журналістських стандартів.
- Підвищити обізнаність щодо проблеми дезінформації. Збирати приклади дезінформації та демонструвати їх, викриваючи брехню.
Що треба знати про дезінформацію
1. Дезінформація часто непомітна. Її мета — посіяти сумніви, невпевненість та недовіру навіть до науково доведених фактів.
2. Повторена багато разів брехня стає правдою — закон дезінформації, підтверджений дослідженнями в галузі психології. Що більше разів наш мозок обробляє одне і те ж повідомлення — то легше воно засвоюється. Створюється ілюзія усвідомлення істини, хоча може йтися про відверту брехню.
3. Ефект луни. Що більше різних джерел підхоплює дезінформацію, то далі і гучніше вона розноситься. Завдання журналістів — перевіряти факти і джерела.
4. Суперечки — благодатний ґрунт для дезінформації. Там, де немає єдності — легше посіяти сумніви і страх, а відтак — нав’язати неправдиві меседжі та переконання.
5. Ще одна стратегія дезінформації — поширити якомога більше суперечливої інформації. Переконати аудиторію в тому, що версій так багато, що знайти правду просто неможливо.
Більше про дезінформацію — як вона працює, які найновіші тренди у світі, чому вона небезпечна і якими можуть бути наслідки — доступно на сайті EUvsDisinfo. Там же приклади фейків та їхнє розвінчання. У меню обираєте зручну мову. Наразі доступні англійська, німецька та російська.
Створено за матеріалами https://euvsdisinfo.eu/
Спалах коронавірусу у світі породив безліч міфів навколо нього. Серед найпопулярніших — COVID-19, нібито, був створений у лабораторіях США і навмисно поширений серед людей, вірус — це інструмент, щоб підкорити світ, Євросоюз зазнає краху внаслідок пандемії коронавірусу тощо.
Ці фейки, як і більшість дезінформаційних кампаній протягом останніх років, походять із Росії. Відстежили їх, проаналізували та розвінчали фахівці EUvsDisinfo.
EUvsDisinfo — веб-сайт комунікаційної команди Євросоюзу East Stratcom Task Force з підвищення обізнаності щодо кремлівської дезінформації. Він включає кілька різних продуктів:
- Загальнодоступна база даних про дезінформацію: з 2016 року зібрано приклади дезінформації із посиланнями на оригінали та розвінчано фейки. Станом на квітень 2020 року ця база налічує понад 8000 прикладів.
- Щотижневий огляд дезінформації, Disinformation Review, де представлені останні приклади в базі даних дезінформації, щоб окреслити сучасні тенденції. Коли схожі дезінформаційні повідомлення з’являються в різних ЗМІ, а іноді й різними мовами, це може бути ознакою появи певних наративів, як спроб сформувати та поширити особливі сприйняття реальності. Для цього використовують медіа та соціальні медіа.
- Розділ аналітики. Включає аналітичні матеріали, інтерв'ю, різноманітні рубрики, а також статті із розважальним поворотом — наприклад, коли спроби поширити дезінформацію викрили самі себе.
Як російська окупація України підштовхнула ЄС почати боротьбу з кремлівською пропагандою
Комунікаційна команда East Stratcom Task Force була створена у квітні 2015 року на підставі ухваленого Євросоюзом 19-20 березня 2015 року рішення про необхідність «протистояти постійним дезінформаційним кампаніям з боку Росії».
Приводом до цього стала гібридна війна, яку у 2014 році Росія розв’язала проти України: спершу Росія анексувала Крим, а згодом окупувала східні території України. У липні 2014 року війна, яка до того прямо не зачіпала Євросоюз, несподівано влучила і в його громадян. Ідеться про рейс MH17 Малайзійських авіаліній з 298 людьми на борту — серед них 80 дітей та 196 громадян Нідерландів, який був збитий російською ракетою, запущеною російськими бойовиками з території України, окупованої Росією.
Російська війна в Україні весь час супроводжується великою дезінформаційною кампанією, в якій відверта брехня відіграє ключову роль. Ця гібридна операція включає засоби не тільки воєнної окупації та дестабілізації України. Її мета — підірвати позиції України в очах міжнародної спільноти, посіявши сумніви і сум’яття. Окрім України, мішенню прокремлівської пропаганди є і її союзники, зокрема, держави-члени Євросоюзу. Щоб протистояти брехні кремлівської пропагандистської машини та розвінчати створені нею міфи, була створена East Stratcom Task Force.
Завдання East Stratcom Task Force
- Зробити комунікацію ЄС більш ефективною, з особливим акцентом на країни Східного партнерства (Україна, Молдова, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Білорусь). Щоб аудиторія була озброєною проти дезінформації, спрямованої, наприклад, на відносини між ЄС та Україною, — підвищити рівень обізнаності про ЄС.
- Сприяти зміцненню вільних та незалежних ЗМІ в регіоні. Один із найкращих способів зробити суспільство стійким до дезінформації — це наявність потужних і надійних незалежних інформаційних ресурсів, включаючи засоби масової інформації, та дотримання основних журналістських стандартів.
- Підвищити обізнаність щодо проблеми дезінформації. Збирати приклади дезінформації та демонструвати їх, викриваючи брехню.
Що треба знати про дезінформацію
1. Дезінформація часто непомітна. Її мета — посіяти сумніви, невпевненість та недовіру навіть до науково доведених фактів.
2. Повторена багато разів брехня стає правдою — закон дезінформації, підтверджений дослідженнями в галузі психології. Що більше разів наш мозок обробляє одне і те ж повідомлення — то легше воно засвоюється. Створюється ілюзія усвідомлення істини, хоча може йтися про відверту брехню.
3. Ефект луни. Що більше різних джерел підхоплює дезінформацію, то далі і гучніше вона розноситься. Завдання журналістів — перевіряти факти і джерела.
4. Суперечки — благодатний ґрунт для дезінформації. Там, де немає єдності — легше посіяти сумніви і страх, а відтак — нав’язати неправдиві меседжі та переконання.
5. Ще одна стратегія дезінформації — поширити якомога більше суперечливої інформації. Переконати аудиторію в тому, що версій так багато, що знайти правду просто неможливо.
Більше про дезінформацію — як вона працює, які найновіші тренди у світі, чому вона небезпечна і якими можуть бути наслідки — доступно на сайті EUvsDisinfo. Там же приклади фейків та їхнє розвінчання. У меню обираєте зручну мову. Наразі доступні англійська, німецька та російська.
Створено за матеріалами https://euvsdisinfo.eu/