Будь-які рішення,  які уряди держав сьогодні ухвалюють в рамках боротьби з епідемією COVID-19, йдеться у посібнику, мають базуватися на дотриманні прав людини. Мета цього документу, наголошують його автори, — надати урядам інструментарій, як боротися з безпрецедентною за масштабами, кризою сучасності, у такий спосіб, щоб дотримуватись базових цінностей демократії та прав людини.

Рекомендації Ради Європи стосуються таких сфер:

1.       Відступ від зобов'язань з дотримання прав людини в надзвичайних ситуаціях. Стаття 15 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, дає державам, які її ратифікували, можливість обмеженого і контрольованого відступу від своїх зобов'язань із забезпечення певних прав і свобод, передбачених цією Конвенцією, лише за виняткових обставин. Кожна держава, йдеться в документі, повинна оцінювати, наскільки заходи, яких вона вживає у мовах боротьби з коронавірусом, вимагають відступу від дотримання прав та свобод, перелічених у Конвенції. Рада Європи закликає держави дотримуватись норм Конвенції навіть у найкритичніші часи.

2.       Повага до верховенства права та демократичних принципів у надзвичайних ситуаціях. Верховенство права має переважати за будь-яких обставин і законодавчі дії держави повинні узгоджуватися з цим правилом.

3.       Обмежена тривалість режиму надзвичайного стану та заходів, пов’язаних з ним. Основна мета режиму надзвичайного стану (або подібного) — стримати розвиток кризи і повернутися якнайшвидше до звичного режиму життя, йдеться у посібнику. З огляду на швидкий і непередбачуваний розвиток кризи, можуть знадобитися швидкі законодавчі дії, але їх слід проводити так, щоб не виникло можливості зловживання владою.

4.       Право на життя (стаття 2 Конвенції), заборона катувань та нелюдського або принизливого поводження або покарання (стаття 3 Конвенції) належать до основних прав, відповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Їх дотримання є обов’язковим за будь-яких обставин, навіть в режимі надзвичайних ситуацій. Конвенція також вимагає від держав-членів забезпечити належний рівень медичної допомоги і піклування людям, позбавленим волі.

5.       Право на свободу та безпеку (стаття 5 Конвенції). Стаття 5.1 (е) визначає, що запобігання поширенню інфекційних захворювань є однією з підстав, за яких особа може бути обмежена у свободі. Перш ніж вдаватися до таких заходів, держави мають зважити, чи є вони вкрай необхідні за наявності менш суворих альтернатив.

6.       Право на приватне життя, свобода совісті, свобода висловлення поглядів, право об’єднуватися гарантуються статтями 8, 9, 10 та 11 КонвенціЇ. Влада повинна переконатися, що будь-яке обмеження цих прав чітко регулюється законодавством і виправдовує мету цього обмеження.

7.       Свобода висловлювання, інформаційна свобода ЗМІ, доступ до офіційної інформації. Свобода висловлювання, у тому числі вільне та своєчасне надання інформації, є критичним фактором здатності ЗМІ повідомляти про проблеми, пов’язані з пандемією. ЗМІ та професійні журналісти, зокрема суспільні мовники, відіграють ключову роль та несуть особливу відповідальність за своєчасне забезпечення точною та достовірною інформацією громадськості. Вони повинні дотримуватися найвищих професійних та етичних норм відповідальної журналістики, утримуватися від публікації неперевіреної інформації, в тому числі неправдоподібних сенсаційних матеріалів. Водночас, журналісти, ЗМІ, медичні працівники, активісти громадянського суспільства та громадськість загалом повинні мати змогу критикувати владу та уважно вивчити її заходи реагування в умовах кризи.

8.       Приватність та захист даних. Конвенція допускає винятки із звичайних правил захисту даних протягом обмеженого періоду часу та з відповідними гарантіями (наприклад, збереження анонімності). Ці дані збираються, аналізуються, зберігаються та передаються законними та відповідальними способами. Масштабну обробку особистих даних за допомогою штучного інтелекту слід проводити лише коли наукові дані переконливо свідчать, що потенційні переваги для охорони здоров'я переважають альтернативні, менш радикальні рішення.

Окрім порад, закріплених у посібнику, комітет Ради Європи з біоетики оприлюднив окрему заяву, у якій закликав медичних працівників та органи влади, під час ухвалення рішень у сфері охорони здоров’я, в умовах пандемії коронавірусу, дотримуватися принципів прав людини й біоетики.

«Основоположні принципи, які ґрунтуються на повазі до людської гідності та прав людини, мають бути керівними при ухваленні рішень і практик у галузі медицини під час нинішньої кризи» — йдеться у заяві.