Підтримка фермерам в отриманні кредитів
07 квітня 2020, 14:43
Одразу два законопроєкти, які
пропонують створити в Україні Фонд часткового гарантування кредитів у
сільському господарстві, зараз на опрацюванні Комітету з питань
інтеграції України до ЄС.
Це проєкти законів №3205 та №3205-1 про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
За даними Національного банку України, станом на 01.11.2019 року кредити, надані у сільське господарство, складають понад 63,5 млрд гривень. Але отримати їх малому та середньому бізнесу, як зазначають автори обох законопроєктів, сьогодні досить складно і невигідно. Адже, якщо в середньому відсотки за користування кредитами складають близько 17-19% річних, то для малих та середніх підприємств ці цифри значно вищі — 22-24% річних. Відбувається це з кількох причин:
- через відсутність предмету застави;
- відсутність історії кредитування;
- відсутність гарантій та високі ризики неповернення кредитів.
Що означатиме створення Фонду часткового гарантування кредитів для українських фермерів?
В обох законопроєктах ідеться про те, що метою діяльності Фонду є підтримка малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників, у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення у обсягах, що не перевищують 200 гектарів (проєкт №3205 пропонує цифру 500 гектарів) та здійснюють первинне виробництво сільськогосподарської продукції. Фонд бере на себе зобов’язання надавати часткові гарантії за кредитними зобов’язаннями згаданих виробників. Створюється Фонд державою, в особі Кабінету Міністрів України. Обидва законопроєкти також дають визначення, хто є сільськогосподарськими товаровиробниками, що мають право на часткове гарантування виконання зобов’язань за кредитними договорами. Це юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які здійснюють свою діяльність у галузі сільського господарства.
Джерелами фінансування Фонду є:
- кошти, передані до статутного капіталу Фонду;
- дохід від фінансово-господарської діяльності;
- кошти, отримані від третіх осіб на поворотній основі за погодженням органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг;
- бюджетні кошти в разі передбачення їх законом про Державний бюджет України на відповідний рік (державним бюджетом України на 2020 рік передбачаються кошти для формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві у обсязі 240 млн. гривень);
- інші джерела, не заборонені законодавством.
Часткові гарантії, відповідно до проєктів законів №3205 та №3205-1, Фонд надає лише за кредитами, наданими фінансовими установами, які уклали договір про співпрацю з Фондом.
Автори законопроєктів стверджують, що створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві дозволить покращити доступ малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників до банківських кредитів, зменшить вартість залучення таких кредитів, а також мінімізує ризики можливого неповернення коштів банкам. Фермерам же це допоможе розширити виробництво, поліпшити фінансовий стан їхніх підприємств та підвищити їхню конкурентоспроможність — переконані ініціатори законопроєктів.
Висновок Комітету щодо відповідності законопроєктів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері євроінтеграції буде оприлюднено найближчим часом, за результатами засідання Комітету.
Це проєкти законів №3205 та №3205-1 про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
За даними Національного банку України, станом на 01.11.2019 року кредити, надані у сільське господарство, складають понад 63,5 млрд гривень. Але отримати їх малому та середньому бізнесу, як зазначають автори обох законопроєктів, сьогодні досить складно і невигідно. Адже, якщо в середньому відсотки за користування кредитами складають близько 17-19% річних, то для малих та середніх підприємств ці цифри значно вищі — 22-24% річних. Відбувається це з кількох причин:
- через відсутність предмету застави;
- відсутність історії кредитування;
- відсутність гарантій та високі ризики неповернення кредитів.
Що означатиме створення Фонду часткового гарантування кредитів для українських фермерів?
В обох законопроєктах ідеться про те, що метою діяльності Фонду є підтримка малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників, у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення у обсягах, що не перевищують 200 гектарів (проєкт №3205 пропонує цифру 500 гектарів) та здійснюють первинне виробництво сільськогосподарської продукції. Фонд бере на себе зобов’язання надавати часткові гарантії за кредитними зобов’язаннями згаданих виробників. Створюється Фонд державою, в особі Кабінету Міністрів України. Обидва законопроєкти також дають визначення, хто є сільськогосподарськими товаровиробниками, що мають право на часткове гарантування виконання зобов’язань за кредитними договорами. Це юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які здійснюють свою діяльність у галузі сільського господарства.
Джерелами фінансування Фонду є:
- кошти, передані до статутного капіталу Фонду;
- дохід від фінансово-господарської діяльності;
- кошти, отримані від третіх осіб на поворотній основі за погодженням органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг;
- бюджетні кошти в разі передбачення їх законом про Державний бюджет України на відповідний рік (державним бюджетом України на 2020 рік передбачаються кошти для формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві у обсязі 240 млн. гривень);
- інші джерела, не заборонені законодавством.
Часткові гарантії, відповідно до проєктів законів №3205 та №3205-1, Фонд надає лише за кредитами, наданими фінансовими установами, які уклали договір про співпрацю з Фондом.
Автори законопроєктів стверджують, що створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві дозволить покращити доступ малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників до банківських кредитів, зменшить вартість залучення таких кредитів, а також мінімізує ризики можливого неповернення коштів банкам. Фермерам же це допоможе розширити виробництво, поліпшити фінансовий стан їхніх підприємств та підвищити їхню конкурентоспроможність — переконані ініціатори законопроєктів.
Висновок Комітету щодо відповідності законопроєктів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері євроінтеграції буде оприлюднено найближчим часом, за результатами засідання Комітету.