27 червня, в рамках тренінгової програми «Підвищення спроможності Парламенту у сфері європейської інтеграції шляхом удосконалення якості законодавства та прискорення правового наближення на основі Угоди про асоціацію Україна-ЄС» відбувля перший семінар «Угода про асоціацію між Україною та ЄС та роль адаптації законодавства України до права ЄС».

На думку експерта проекту щодо підвищення спроможності парламенту у сфері євроінтеграції, юриста-міжнародника Алли Джунь, «Більшість законопроектів, поданих до ВР, прямо чи опосередковано торкаються зобов’язань за Угодою про асоціацію, проте у пояснювальних записках до них автори часто не зазначають елементарних речей – чи є документ кроком у виконанні таких зобов’язань, яких саме, які Директиви ЄС він враховує, і коли мають настати терміни виконання відповідних зобов’язань, прописані в Угоді, через рік, чи через десять років. В результаті у парламенті накопичується безліч законопроектів, ступінь їх терміновості, відповідності праву ЄС та важливості нікому невідома – адже у ВР немає ресурсів на додаткове вивчення кожного документу і порівняння його з Угодою», - зазначила експерт.

Вона уточнила, що усю відповідну інформацію про законопроект, в тому числі і порівняльні таблиці відповідності актам права ЄС, мають подавати до парламенту суб’єкти законодавчої ініціативи.

А.Джунь звернула увагу, що навіть вже прийняті закони на виконання Угоди про асоціацію не можуть вважатися такими доки з цим не погодилась європейська сторона. Зокрема, пункт 3 Додатку VII-6 Угоди про асоціацію передбачає: «Як тільки Україна вважатиме, що окремий законодавчий акт ЄС був належним чином впроваджений, вона має повідомити про це ЄС». При цьому до Єврокомісії має надійти саме порівняльна таблиця (транспозиційна таблиця) із зазначенням відповідності кожній статті правового акта ЄС, а також - перелік законодавчих актів України, до яких мають бути внесені зміни.

А.Джунь також наголосила, що гальмування імплементації правових актів ЄС іноді пов’язано з суто технічними причинами: наприклад, минулого року понад 100 документів європейського права мало бути прийнято у сфері санітарного контролю, але цього не відбулося, в тому числі через проблеми з перекладом актів ЄС. Експерт нагадала, що українська сторона має можливість відтермінувати прийняття певних документів, і це також передбачено Угодою. Але у кожному випадку йдеться про переговори з Брюсселем.

«У кожному випадку мусимо доводити свою позицію, доводити, що ми прийняли закон саме на виконання євроінтеграційних зобов’язань, або, що маємо поважні причини на певному етапі лише частково адаптувати наше законодавство», - констатувала А.Джунь.
Водночас, експерт переконана, що темпи імплементації правових документів ЄС та якість законопроектів можна пришвидшити, якщо зобов’язати суб’єктів законодавчої ініціативи подавати до ВР разом із законопроектом усю необхідну документацію з посиланням на конкретні положення Угоди про асоціацію.



 
 
Довідка: Проект «Підвищення спроможності парламенту у сфері європейської інтеграції шляхом удосконалення якості законодавства та прискорення правового наближення на основі Угоди про асоціацію Україна-ЄС» проводиться для суб’єктів законодавчої ініціативи з травня 2017 року по березень 2018 року за підтримки Комітету ВР з питань європейської інтеграції та Посольства Великої Британії в Україні. Проект здійснює Парламентська експертна група з євроінтеграції та Фундація «Відкрите суспільство».