Народні депутати-члени Комітету визнали таким, що не суперечать міжнародно-правовим зобов`язанням України в рамках Угоди про асоціацію проект Закону реєстр. №3151.  Законопроектом пропонується запровадити «єдиний квиток», відповідно визначивши поняття «квиток» як «документ (разовий квиток, абонементний талон, проїзний квиток (картка) тривалого користування), на паперовому, електронному, магнітному чи іншому інформаційному носії з відповідними реквізитами і змістом згідно із законодавством, який підтверджує факт укладення з пасажиром договору на перевезення і дозволяє проїзд та (або) перевезення багажу на автобусних маршрутах загального користування»; визначити порядок розрахунків з перевізниками; удосконалити порядок проведення конкурсу на міські автобусні маршрути; віднести до відання виконавчих органів міських рад організацію укладення договорів з перевізниками про надання послуг з продажу квитків тощо.

Члени Комітету визнали такими, що в цілому не суперечать праву Європейського Союзу проекти Законів реєстр.№№ 3559 та 3560. Проте, їх прийняття формально не відповідає взятим на сьогодні зобов`язанням України в рамках Угоди про асоціацію.

Законопроектом реєстр.№3559 пропонується регулювати закупівлі, що здійснюються від 50 тис. гривень до порогів застосування процедур закупівель, передбачається здійснення державних закупівель із застосуванням двох конкурентних процедур регулювання: відкриті торги і конкурентний діалог та неконкурентної - переговорної процедури закупівлі. У законопроекті реєстр.№3560 пропонується внести зміни до Бюджетного Кодексу України, замінивши поняття «пропозиції конкурсних торгів» поняттям  «тендерні пропозиції», а посилання на Закон України  «Про здійснення державних закупівель» посиланням на Закон України «Про публічні закупівлі». Однак, поданий законопроект носить технічний характер та безпосередньо пов’язаний з проектом Закону України «Про публічні закупівлі» (реєстр. № 3559).

Разом з тим депутати визнали такими, що не відповідають праву Європейського союзу проекти Законів реєстр.№№ 2275 та 2275-1, але правовідносини, що належать до сфери правового регулювання зазначених законопроектів регулюються на національному рівні держав-членів ЄС.
Законопроектом реєстр.№ 2275 пропонується заборонити надання колекторських послуг щодо боржників – фізичних осіб до прийняття Верховною Радою України спеціального закону, який регулює колекторську діяльність. У законопроекті надається визначення поняття колекторських послуг, а також наводяться ознаки які послуги відносяться до колекторських послуг та наводиться список послуг, які не відносяться до колекторських послуг, зазначаються допоміжні види колекторських послуг.

Проектом Закону реєстр.№2275-1 законодавчо запроваджується тимчасова заборона надання колекторських послуг  щодо фізичних осіб - боржників,  виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності, заборони  використання  власності  на  шкоду людині і суспільству, захисту прав боржників, щодо яких проводиться діяльність по стягненню заборгованості за діючими зобов’язаннями з боку суб’єктів колекторської діяльності.

Народні депутати-члени Комітету визнали такими, що суперечать праву Європейського Союзу проекти Законів реєстр.№№ 1385 та 2145а-1.