2 вересня 2015 року відбулось спільне засідання Комітету з питань європейської інтеграції та Комітету у закордонних справах за участю Міністра закордонних справ України П.А. Клімкіна, заступника Міністра закордонних справ України О.В.Зеркаль, заступників Міністра юстиції України С.І.Пєтухова та А.В.Янчука, заступника Міністра Кабінету Міністрів – директора Урядового офісу з питань європейської інтеграції Н.А.Гнидюк та інших представників ЦОВВ України.

Під час засідання члени Комітетів спільно з представниками уряду обговорили низку важливих для України питань в контексті європейської інтеграції, зокрема: ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, стан імплементації зазначеної Угоди, стан виконання другої фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, а також енергетичну безпеку у відносинах Україна – ЄС.

Нагадаємо, що 16 вересня 2014 року Верховна Рада україни синхронно з Європейським Парламентом ратифікували Угоду про асоціацію. Продовжується процес ратифікації Угоди про асоціацію національними парламентами держав – членів ЄС, тривалість якого залежить від внутрішніх процедур в окремо взятих державах-членах ЄС.

При обговоренні питання щодо ратифікації Угоди Міністр закордонних справ України П. Клімкін поінформував членів Комітетів, що станом на 1 вересня ц.р. Угода ратифікована за повною процедурою включно з передачею ратифікаційних грамот депозитарію 22 країнами – членами ЄС (Австрією, Болгарією, Великою Британією, Данією, Естонією, Ірландією, Іспанією, Латвією, Литвою, Люксембургом, Мальтою, Німеччиною, Польщею, Португалією, Румунією, Словаччиною, Словенією, Угорщиною, Хорватією, Швецією, Фінляндію, Францією). Процес ратифікації було розпочато в Нідерландах, Чехії, Бельгії та Італії. Процедури підготовки ратифікації тривають у 2-х державах: Греції та Кіпрі.

Н. Гнидюк та О. Зеркаль поінформували присутніх, що Україна завершує виконання другої фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму. 17 серпня 2015 року стороні ЄС було передано національний звіт про виконання Україною Плану дій, що відкрило можливості для направлення Європейською Комісією в Україну оціночних місій. П. Клімкін також зазначив, що військова агресія Росії може вплинути на термін отримання Україною безвізового режиму.

У рамках засідання розглядалися питання стану імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Окремо обговорювалися питання перспектив реалізації другої фази Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для громадян України.

За результатами засідання було прийнято рішення від імені учасників засідання звернутися до Голови Верховної Ради України з проханням вжити невідкладних заходів щодо внесення на розгляд Верховної Ради України кандидатур від Верховної Ради України до складу конкурсної комісії з обрання антикорупційного прокурора. Зволікання із вирішенням цього питання викликає певне занепокоєння з боку Європейського Союзу, оскільки внаслідок цього блокується обрання антикорупційного прокурора.

Також учасники засідання закликали докласти необхідних зусиль, аби при  висуванні  та обранні  цих  кандидатур Верховна Рада України уникла  політизованості цього процесу, а основна увага була б  зосереджена на професійних і моральних  якостях кандидатів, а не їх партійної приналежності чи політичних симпатій.

Окрім цього, необхідно активізувати роботу із розгляду у другому читанні проекту Закону України «Про Державне бюро розслідувань» (реєстр. № 2114 від 12.02.2015 р.), прийняття якого забезпечить розмежування функцій правоохоронних органів та є необхідним для виконання Україною Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для громадян України.

Окрім зазначених питань також було обговорено питання щодо України на міжнародній арені. Це було одним з ключових питань спільного засідання. Представники МЗС повідомили, що спільно з іноземними партнерами здійснюються поетапні, комплексні заходи з метою протидії подальшій російській агресивній пропаганді. Також проводиться  робота щодо залучення іноземних «лідерів думки» (політиків, експертів та представників ЗМІ) для протидії російській пропаганді за кордономю

Одним з пунктів порядку денного було обговорення підтримки та всебічного сприяння для ефективної роботи Центрального апарату  Міністерства закордонних справ та закордонних дипломатичних представництв, які протягом останнього часу працюють у складних геополітичних та фінансово-економічних умовах.

 На думку учасників засідання, з метою ефективного реагування на зовнішньополітичні виклики сьогодення, нашій державі недостатньо розвивати лише свій економічний, науково-технічний та військовий потенціал. Надзвичайно важливим постає питання відстоювання національних інтересів на дипломатичних фронтах. Для цього необхідно посилювати та забезпечувати всебічну підтримку дипломатичної служби України. Самовіддана та професійна робота українських дипломатів багато в чому зумовлює успішність вирішення зовнішньополітичних викликів, які постають перед нашою державою.

Працівники дипломатичної служби є висококваліфікованими фахівцями, які сумлінно виконують службові обов'язки та потребують належного фінансового та матеріально-технічного забезпечення. Міністерство фінансів України відіграє ключову роль у процесі формування Державного бюджету України. За результатами засідання було прийнято рішення  звернутися до Н.Яресько та А.Яценюка із проханням, при формуванні Державного бюджету України на 2016 рік, передбачити збільшення фінансування центрального апарату МЗС та дипломатичних представництв України з метою забезпечення належних умов для організації їх ефективної роботи.

Зі свого боку, депутатський корпус, який відповідає за парламентський вимір зовнішньополітичної діяльності, буде всебічно сприяти підтримці такого забезпечення у законодавчому полі.