Перед Україною стоїть дві головні задачі – забезпечити Сили Оборони людьми і необхідними ресурсами та швидко і якісно інтегруватися в ЄС. Про це заявила голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе під час заходу консорціуму громадських організацій RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) «Реформи заради членства в ЄС: між планами, зобов’язаннями та реальними змінами». При цьому вона наголосила, що євроінтеграційні реформи в тому числі допомогли б наповнити бюджет, оскільки оновлений план Ukraine Facility значно більше прив'язаний до конкретних реформ, критично важливих для стійкості держави. На думку голови Комітету, наразі Верховна Рада і Кабінет Міністрів не мають достатньої інституційної спроможності виконати амбітний порядок денний, визначений урядом у Національній програмі адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС).

“Я вважаю, що це було завідомо програшне програмування всіх завдань до кінця 2027 року, при тому вже на етапі, коли було зрозуміло, що це фізично неможливо. Коли ти ставиш нереалістичні завдання, то це вже не про амбіцію, а про формальність підходу”, – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе. – Коли йдеться про тотальну імплементацію, то це означає, що процес відбувається достатньо спорадично, хаотично, і на сьогодні так виглядає, що нібито все підпорядковано суто виконанню тих зобов'язань, які приносять чи мали би принести кошти”. 

Голова Комітету вважає, що для ефективного впровадження євроінтеграційних змін бракує також постійного майданчика обміну думками та напрацювання рішень: “За умови, скажімо так, розширення членства в нашому комітеті він міг би бути таким майданчиком, але поки що ми весь час боремося за врахування нашої думки, тому що ми не маємо потрібної внутрішньої контрольної функції в парламенті, яка би унеможливлювала ухвалення рішень, що суперечать праву Європейського Союзу. Далеко не всі ініціативи, які заходять з Кабміну, повністю відповідають праву Європейського Союзу”. 

Іванна Климпуш-Цинцадзе застерегла від спокуси перекласти всю відповідальність щодо неотриманих коштів партнерів на парламент, нагадавши, що значну частину законопроєктів не подав уряд. “Поза тим, ми маємо відсутність політичної волі, яка прикривається різними вигаданими причинами невиконання найкритичніших для нас завдань, тобто всіх тих, що пов'язані з кластером “Основи”. Не бачу урядових ініціатив, які б допомагали нам рухатися в цьому напрямі. Значно більше ідеться про якісь секторальні, ніж про базові ініціативи. Найпромовистіший приклад – це антикорупційна стратегія, яка підготовлена до розгляду в парламенті, і яка теж, до речі, прив'язана до коштів. Її не виносять на розгляд парламенту з ініціативи монобільшості. Що це, як не відсутність політичної волі?”, – сказала вона.