Курс України до НАТО та ЄС залишиться незмінним
Після Революції Гідності Україна зробила вибір, який не може бути зміненим — курс до Європейського Союзу і НАТО. Це не гасло, а стратегічне рішення, народжене з болю, досвіду й усвідомлення того, що незалежність не існує без системної безпеки. Ціна цього вибору надзвичайно висока. І обов’язок утримати цей курс — попри війну, корупцію й зовнішній тиск — лягає на наші розвідувальні та безпекові інституції.

Спустошена СБУ
Коли у 2014 році я вперше після Революції Гідності зайшов до центрального управління Служби безпеки України, це була абсолютно порожня будівля без світла, без людей, без керівництва. На подвір’ї ще диміли спалені матеріали, а в середині будівлі — сліди панічної втечі. Російські спецслужби діяли у Києві відкрито, маючи доступ до українських баз даних, оборонних документів і персональної інформації. Ми починали фактично з нуля — з набору нових кадрів, відновлення контррозвідки, кіберзахисту та довіри громадян.

Нова архітектура безпеки
З перших днів російської агресії ми спиралися на підтримку західних партнерів. Сполучені Штати, ЦРУ, ФБР, країни НАТО простягнули нам руку допомоги. Разом ми створили нову архітектуру безпеки — спільні навчальні програми, аналітичний обмін, кібероперації та контртерористичні ініціативи. Ця співпраця стала фундаментом сучасної української системи безпеки — і саме вона сьогодні тримає Україну в умовах повномасштабної війни. І ця співпраця значно сприяла поліпшенню та посиленню нашої національної безпеки.
І я переконаний, що нам потрібно продовжувати цю співпрацю, розвивати її і йти далі. Особливо зараз, коли Україна стикається з російською повномасштабною агресією. Коли росія використовує терористичні ракети, дрони, наземні війська проти України та української незалежності.

Сучасні безпекові вимоги
Ми повинні повністю відмовитись від радянської моделі, де спецслужби були інструментом політичного тиску, і перейти до інституції, що виконує контррозвідувальні та аналітичні функції в межах Закону. Це означає розвиток аналітики й кіберзахисту та міжнародну сумісність — умови, які роблять українські спецслужби надійним партнером для НАТО й гарантом безпеки для українського суспільства.
Реформа розвідки, оновлення СБУ— ключові елементи нашого руху до НАТО. Альянс — це не лише військова сила, це насамперед високі стандарти, тактика та координація взаємодії та сумісності сил оборони різних країн. Щоб бути рівним партнером, ми маємо впроваджувати ті самі стандарти.

Сила нашої розвідки
Тим часом, росія продовжує діяти тими ж старими методами, які я спостерігав ще до 2014 року: шпигунством, кібератаками, інформаційними операціями. Її мета — не лише знищення інфраструктури, а й руйнування правди, віри та єдності. Саме тому сила нашої розвідки сьогодні — не лише в протидії агентурі, а у здатності передбачати, де й як ворог намагатиметься вплинути на свідомість суспільства.
Під час війни українська розвідка стала невід’ємною частиною глобальної системи безпеки. Ми ділимося даними з партнерами, викриваємо російські шпигунські мережі в Європі, документуємо воєнні злочини. Українські аналітики вже зараз допомагають формувати стратегічні рішення союзників.
Наш курс незмінний, бо він базується не лише на політичній волі, а й на професіоналізмі людей, які щодня захищають державу. Саме ЗСУ, СБУ, розвідка формують основу євроатлантичної інтеграції України — не як абстрактної мети, а як реального процесу.

Україна як форпост європейської безпеки
Для мене особисто ця місія почалася понад десять років тому: зробити Україну частиною світу, де свобода і безпека, Закон мають високу цінність. Сьогодні Україна — це форпост демократії, що стримує тероризм, кібератаки й агресію, захищаючи світ Заходу.
Ми не повернемо назад. Наша мета — не лише перемогти у війні, а побудувати державу, де Закон служить громадянам та гарантує дотримання їх прав, захист та безпеку. У цьому — справжня сила України. І саме це демонструє: наш курс до НАТО та Європейського Союзу залишиться незмінним.


Валентин Наливайченко,
Народний депутат України, cпівголова групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Фінляндською Республікою 
Секретар Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС
Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Новини”

22 січня 2026 12:30
21 січня 2026 15:15
15 січня 2026 10:45
13 січня 2026 15:00
13 січня 2026 09:00
07 січня 2026 08:30
02 січня 2026 17:00
02 січня 2026 14:00
24 грудня 2025 09:00
23 грудня 2025 16:47