Комітет Верховної Ради України

Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе взяла участь у конференції «Роль громадянського суспільства у відбудові та європейській інтеграції України».

Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на важливості ефективної взаємодії між урядом, парламентом, громадянським суспільством та бізнесом у процесі руху України до ЄС. Вона говорила про завдання та виклики на цьому шляху.


Одним із найскладніших елементів у контексті євроінтеграції голова Комітету назвала приєднання аграрного сектору. За її словами, цей напрям потребуватиме стратегічного підходу, щоби протидіяти маніпуляціям, протекціонізму з боку Євросоюзу та спротиву європейських фермерів, які звикли до дотаційної політики. «Але незалежно від того чи Україна заходить в Європейський Союз чи ні, без того, щоби вони змінили свою сільськогосподарську політику конкурентність європейського Союзу на ринку сільського господарства буде підважуватися дедалі більше. А ми можемо запропонувати якраз win-win відповідь», — сказала голова Комітету. Однак, за її словами, без скоординованої роботи на рівні усіх гілок влади — президента, уряду, парламенту, громадянського суспільства, медіа та бізнес асоціацій зняти спротив, з яким Україна буде стикатися, не вдасться.


Іванна Климпуш-Цинцадзе акцентувала на необхідності додаткових фінансових інструментів з боку ЄС для підтримки України. Бо наша держава проходить шлях євроінтеграції в безпрецедентних умовах, умовах війни. Відтак, такі сфери як енергетика, цивільна інфраструктура чи екологія потребуватимуть значно більшого фінансування. «Із огляду на те, що ми, на відміну від всіх інших країн-кандидаток чи тих, які вже ведуть перемовини, маємо жахливу війну на нашій території, то, очевидно, є ті сфери, які попри свою складність будуть вимагати додаткових коштів, щоби ми могли пройти цей процес адекватно», — сказала голова Комітету. Однією із тих сфер, яка вже вимагає великих дотацій Іванна Климпуш-Цинцадзе назвала довкілля. «Ми маємо перейти на інші стандарти, обмежити викиди, встановити обладнання, а поза тим маємо екоцид Російської Федерації, яка веде його проти нас. Ми маємо найбільшу у світі територію замінованих земель. А це означає також додаткові кошти і це кошти, без яких ми не справимося і не будемо рівноправними партнерами в Європейському Союзі», — сказала голова Комітету. Вона також наголосила, що нинішній процес переговорів із ЄС має базуватися на реалістичних цілях та чіткій пріоритизації. «Орієнтуючись суто на швидкість у цьому процесі євроінтеграційному ми можемо закласти дуже багато мін для себе», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона відзначила важливу роль громадянського суспільства у процесі євроінтеграції. Зокрема, під час підготовки опитувальника ЄС: «Якби не громадянське суспільство — опитувальник уряд би не зміг заповнити. І ми це знаємо і цінуємо». Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС також наголосила, що велику допомогу громадянське суспільство і аналітичне середовище могло б надати у підготовці даних у різних сферах економіки та торгівлі з тим, щоби уникнути маніпуляцій під час інтеграції до ринків ЄС. «Насправді у вас є більший рівень довіри наших партнерів, ніж деколи до уряду, навіть тоді, коли уряд показує реальні цифри. Тут є можлива допомога громадянського суспільства, яке насправді може сказати — ось дивіться, як насправді виглядає ситуація в цьому секторі. Ось насправді як Україна зайшла зі своїми товарами, як це вплинуло, а ви від цього ще і виграли. І тут є ті додаткові речі, які би могло робити громадянське суспільство — через дослідження, аналіз, через оприлюднення», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. Також вона переконана, що громадянське суспільство може бути адвокатом визначених інтересів України як в інституціях ЄС, так і в країнах-членах загалом.