Комітет Верховної Ради України

Про це на спеціальному засіданні Комітету з питань інтеграції України до ЄС 6 червня повідомила віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. Засідання Комітету було присвячене стану підготовки затвердження і представлення на першій міжурядові конференції переговорної рамки ЄС та переговорної позиції України для початку переговорів про вступ до Євросоюзу. Ольга Стефанішина поінформувала, що вже до кінця цього тижня Європейська комісія представить фінальну оцінку виконання Україною політичних зобов’язань. «На даний етап у нас є підстави стверджувати, що Україна завершила виконання абсолютно всіх завдань необхідних для ухвалення рішення про затвердження переговорної рамки… В принципі — це безпрецедентна історія, коли країна виконує абсолютно всі зобов’язання… Водночас, ми розуміємо що попереду ще сам переговорний процес», — сказала віцепрем’єрка. Вона додала, що до кінця червня планується затвердження переговорної рамки Європейською комісією та проведення першої міжурядової конференції. Ці два заходи відбудуться разом, вони не будуть розтягнуті в часі. Такою є позиція бельгійського головування в Раді ЄС. Поки що, за словами Ольги Стефанішиної, немає консенсусу усіх 27 держав-членів щодо переговорної рамки, а точніше немає консенсусу лише щодо пропозицій однієї з країн Європейського Союзу. Однак, інших пропозицій за весь період роботи над цим документом за останні місяці не було внесено. Тобто, переговорна рамка перебуває в тому вигляді, в якому вона була опублікована Європейською комісією. Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції зауважила, що Європейська комісія планувала, що весь скринінг по всіх розділах готовності України буде тривати півтора року, тобто до кінця 2025 року. Однак, сторони домовились про те, як скоротити цей процес. Це буде здійснено завдяки тому, що переговори будуть відбуватися в чотирьох столицях — Києві, Кишиневі, Люксембурзі та Брюсселі, а не лише у Брюсселі, як це відбувалося раніше. «Це дозволить дуже оперативно працювати по всім напрямкам, і це означає що графік достатньо буде стислий і інтенсивний. Ми розраховуємо на те, що в першій половині 25-го року ми зможемо вже, окрім блоку фундаментальні права, відкрити перемовини по низці інших напрямків», — сказала Ольга Стефанішина.

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе відзначила важливість напрацювань уряду та висловила сподівання, що переговорну рамку з ЄС буде ухвалено вже наприкінці червня, на міжурядовій конференції. Водночас, Іванна Климпуш-Цинцадзе висловила пропозицію звернути увагу європейських партнерів на особливі умови, в яких Україні, через війну, доводиться виконувати свою домашню роботу з євроінтеграції та здійснювати необхідні перетворення. «Сьогодні ми з вами маємо роковини підриву каховської дамби. Ніхто раніше не стикався з такими наслідками, ніхто не стикався з тим, що десятки тисяч квадратних кілометрів нашої землі, на жаль, уже заміновані, купа залишків вибухових речовин. Жодна інша країна такого не проходила», — сказала голова Комітету. Вона вважає, що з огляду на це, Україні потрібні додаткові, у тому числі, фінансові можливості для відновлення в процесі євроінтеграції. І це, стосується, в короткостроковій перспективі, насамперед, енергетики. Адже, перед тим, як переходити до відновлювальної, зеленої енергетики, варто зосередитися на вирішенні нагальних питань, таких, як балансування енергоспроможностей, через руйнування, яких українська енергосистема зазнала внаслідок атак РФ.

Іванна Климпуш-Цинцадзе привернула увагу до ще одного виклику, з яким Україна вже зіткнулася на цьому етапі євроінтеграції — інституційної спроможності. Вона зазначила, що технічна допомога з боку проєктів ЄС є лише «милицями», але ніяк не системним вирішенням проблеми. Тому Україна якнайшвидше має подбати про те, щоби забезпечити фахову спроможність на всіх рівнях виконати той величезний обсяг роботи, який відкриває євроінтеграція. Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС також закликала до відкритого, активного діалогу між усіма гілками влади; до залучення парламенту, профільного комітету та профільних підкомітетів, щоби процес приєдання до ЄС був максимально скоординованим та ефективним.