Під час підсумкової прес-конференції за результатами виїзного засідання Комітету з питань інтеграції України до ЄС у Чернівцях Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що зміна статусу України на шляху до Євросоюзу, зміна можливостей відповідно до стратегічних цілей України позначаються і на роботі виконавчих органів влади, а також на тих завданнях, які стоять перед Верховною Радою України, яка формує законодавчу базу для подальшого просування до ЄС «Ми вдячні представникам міністерств, які їздили з нами і відповідально поставилися до участі у засіданні Комітету. Ми побачили зрушення в роботі українсько-румунського кордону на ділянках у Чернівецькій області, але, водночас, ми вкотре побачили і виклики», — сказала голова Комітету. Вона додала, що основні висновки Комітету будуть стосуватися моніторингу подальшого впровадження тих пілотних проєктів, які частково пропонують рішення на кордоні. Це електронна черга, інститут авторизованого економічного оператора, впровадження наступного рівня системи NCTS, якою послуговується Державна митна служба України, взаємодія з бізнесовими структурами для того, щоби кордон був не просто захищеним і безпечним, але також прозорішим, зрозумілішим, захищеним від корупційних ризиків і легшим для перетину громадянами України та громадянами інших країн.

Ще одна частина рекомендацій Комітету, за результатами робочого візиту на українсько-румунський кордон, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, стосуватиметься оновлення Стратегії інтегрованого управління кордонами з огляду на додаткові виклики, з якими стикається Україна, на додаткові можливості і перспективу членства в ЄС. За її словами, Україна на сьогодні використовує лише частково ті індикатори інтегрованого управління кордонами, які є характерними для країн Європейського Союзу. Тож потрібно їх розширювати. «Нам потрібно зосередитися на тому, в який спосіб ті документи, які ми вже маємо на сьогодні, будуть включені в наш великий План перемовин про членство в ЄС. Коли буде ухвалене рішення про початок перемовин — першим кластером взаємодії і виконання наших зобов’язань перед Євросоюзом буде так званий кластер «Основи». А цей кластер, поза правами, свободами, балансом влад, верховенством права буде включати велику роботу, яка в рамках розділу «Юстиція, свобода і безпека» стосуватиметься усіх тих інституцій, які брали участь у нашому засіданні, і які є учасниками реалізації Стратегії інтегрованого управління кордонами», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона зазначила, що викликів дуже багато. Зокрема, це те, що технічне забезпечення Держмитної служби і Прикордонної служби для контролю за ввезенням і вивезенням товарів потребує негайного підсилення. «Бо якщо немає технічного забезпечення для якісної роботи, то ніякі електронні черги, ніякі вдосконалення не допоможуть нам втримувати довіру наших європейських партнерів. Ми знаємо, з якими серйозними проблемами ми зіткнулися на українсько-польському кордоні і, очевидно, для нас важливо, щоби не було жодних підстав для наших румунських колег говорити про те, що якість нашої перевірки не відповідає їхнім потребам і їхнім очікуванням. Це критично важливо для України з огляду на те, що на сьогодні наземні перевезення становлять левову частку наших перевезень з ЄС», — підсумувала Іванна Климпуш-Цинцадзе.