Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе
взяла участь у дискусії Коледжу Європи «Процес розширення ЄС з української
точки зору».
Іванна Климпуш-Цинцадзе зосередилася на викликах, які постають перед Україною у процесі приєднання до Європейського Союзу. Вона наголосила, що, працюючи над фундаментом, основами переговорного процесу, перед тим, як перейти до інших кластерів, європейська сторона має переконатися, що в Україні, через військовий стан, не відбулося відкатів у реформах і досягненнях, які вже були напрацьовані після Революції Гідності 2014 року. Вона зауважила, що неприпустимо використовувати воєнний стан для безпідставного обмеження прав і свобод, які є ключовими для подальшого розвитку України.
Голова Комітету зазначила, що порівняно з іншими країнами, які вже проходили шлях європейської інтеграції, Україна свій шлях проходить в безпрецедентних умовах через війну. «Війна є додатковим тягарем для нас під час виконання завдань, які стосуються європейської інтеграції. Приміром, якщо йдеться про імплементацію усіх вимог ЄС щодо довкілля — то Україна зараз має найбільш заміновані землі не тільки в Європі, а й у світі. Тому з цим викликом, очевидно, доведеться давати раду не тільки і не виключно стандартними методами підтримки. Так само варто згадати екоцид після підриву окупантами Каховської ГЕС», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. На її думку треба зважати на всі наслідки екологічних злочинів, вчинених Росією в Україні, оцінюючи готовність України у сфері довкілля. «Я поки не знаю, як ці процеси — відбудова України, її відновлення після війни будуть відбуватися на тлі приведення усіх наших сфер до вимог ЄС. І якими інструментами ці процеси будуть підтримані», — сказала голова Комітету.
Вона звернула увагу на ще один серйозний виклик — недостатню інституційну спроможність в Україні: «Ми маємо наразі лише 10 юристів, які працюють у секретаріаті нашого Комітету. Тому я наполягаю на терміновому розширенні інституційної спроможності. За найскромнішими підрахунками, які ми озвучили керівництву Верховної Ради, спроможність Комітету з питань інтеграції України до ЄС має бути збільшена щонайменше утричі». Також, за її словами, потрібна реформа інституційних регламентів та процедур, щоби гарантувати, що ресурс кожного співробітника, кожного держслужбовця використано ефективно.
Іванна Климпуш-Цинцадзе також нагадала, що у процесі приєднання до ЄС Україні доведеться конкурувати у різних сферах з деякими з країн-членів Європейського Союзу, як от Польща і шукати взаємовигідні рішення. «Під час пошуку цих рішень нам, вочевидь, доведеться залучатися підтримкою інституцій ЄС, щоб обидві сторони — й Україна, і Польща могли бачити ширшу картину, а не лише короткострокові цілі. Для цього потрібне лідерство, стратегічна візія і готовність до дорослої, серйозної комунікації зі своїми суспільствами », — сказала голова Комітету. За її словами, Україна вдячна і цінує зусилля кожної держави, в тому числі і Польщі, на підтримку євроінтеграційного шляху.
Іванна Климпуш-Цинцадзе зосередилася на викликах, які постають перед Україною у процесі приєднання до Європейського Союзу. Вона наголосила, що, працюючи над фундаментом, основами переговорного процесу, перед тим, як перейти до інших кластерів, європейська сторона має переконатися, що в Україні, через військовий стан, не відбулося відкатів у реформах і досягненнях, які вже були напрацьовані після Революції Гідності 2014 року. Вона зауважила, що неприпустимо використовувати воєнний стан для безпідставного обмеження прав і свобод, які є ключовими для подальшого розвитку України.
Голова Комітету зазначила, що порівняно з іншими країнами, які вже проходили шлях європейської інтеграції, Україна свій шлях проходить в безпрецедентних умовах через війну. «Війна є додатковим тягарем для нас під час виконання завдань, які стосуються європейської інтеграції. Приміром, якщо йдеться про імплементацію усіх вимог ЄС щодо довкілля — то Україна зараз має найбільш заміновані землі не тільки в Європі, а й у світі. Тому з цим викликом, очевидно, доведеться давати раду не тільки і не виключно стандартними методами підтримки. Так само варто згадати екоцид після підриву окупантами Каховської ГЕС», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. На її думку треба зважати на всі наслідки екологічних злочинів, вчинених Росією в Україні, оцінюючи готовність України у сфері довкілля. «Я поки не знаю, як ці процеси — відбудова України, її відновлення після війни будуть відбуватися на тлі приведення усіх наших сфер до вимог ЄС. І якими інструментами ці процеси будуть підтримані», — сказала голова Комітету.
Вона звернула увагу на ще один серйозний виклик — недостатню інституційну спроможність в Україні: «Ми маємо наразі лише 10 юристів, які працюють у секретаріаті нашого Комітету. Тому я наполягаю на терміновому розширенні інституційної спроможності. За найскромнішими підрахунками, які ми озвучили керівництву Верховної Ради, спроможність Комітету з питань інтеграції України до ЄС має бути збільшена щонайменше утричі». Також, за її словами, потрібна реформа інституційних регламентів та процедур, щоби гарантувати, що ресурс кожного співробітника, кожного держслужбовця використано ефективно.
Іванна Климпуш-Цинцадзе також нагадала, що у процесі приєднання до ЄС Україні доведеться конкурувати у різних сферах з деякими з країн-членів Європейського Союзу, як от Польща і шукати взаємовигідні рішення. «Під час пошуку цих рішень нам, вочевидь, доведеться залучатися підтримкою інституцій ЄС, щоб обидві сторони — й Україна, і Польща могли бачити ширшу картину, а не лише короткострокові цілі. Для цього потрібне лідерство, стратегічна візія і готовність до дорослої, серйозної комунікації зі своїми суспільствами », — сказала голова Комітету. За її словами, Україна вдячна і цінує зусилля кожної держави, в тому числі і Польщі, на підтримку євроінтеграційного шляху.
Ще за розділом
“Новини”
22 листопада 2024 17:44
19 листопада 2024 08:58
14 листопада 2024 18:40
14 листопада 2024 18:18
12 листопада 2024 18:07
11 листопада 2024 12:05
05 листопада 2024 18:29
05 листопада 2024 07:51
04 листопада 2024 09:48
31 жовтня 2024 10:29