Комітет Верховної Ради України

Комітет з питань інтеграції України до ЄС провів засідання за участю віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, Генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції України та Голів підкомітетів Верховної Ради з питань європейської інтеграції. Під час засідання обговорили підсумки та рішення засідання Європейської Ради щодо України, виконання рекомендацій Європейської Комісії, що містяться у Звіті про політику розширення ЄС та подальшу урядово-парламентську взаємодію на євроінтеграційному шляху.

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що, зважаючи на історичне рішення про відкриття переговорів ЄС з Україною, інтенсивність взаємодії Комітету з Урядом буде поглиблюватися. «Ми вдячні Урядовому офісу за конструктивну роботу, нам вдається завжди виходити на спільні рішення, шукати раціональне зерно. Це хороший приклад співпраці. Очевидно, ми розраховуємо, що в майбутньому роль Комітету також буде посилюватися», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона зауважила, що для цього необхідно внести зміни в регламент Верховної Ради: «Я б хотіла, щоби ми зараз від пілотного варіанту у Верховній Раді перейшли до змін в регламент. Тому що вже кілька разів нам вдавалося зупиняти негативні рішення для європейської інтеграції якраз тим, що ми могли розглядати законопроєкти до другого читання. Потім виходили на те, щоб профільні Комітети враховували наші зауваження».

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина зауважила, що разом з рішенням щодо розширення ЄС було ухвалено пакет санкцій проти Росії та рішення про надання Україні 50 млрд євро допомоги. «Європейська Рада гарантувала цю допомогу і буде це рішення розглянуте в рамках загального бюджету ЄС 1 лютого наступного року на черговому засіданні Євроради. Ми очікуємо, що консенсус буде. І розраховуємо також на рішення щодо останнього траншу фінансової допомоги, який дозволить перекрити фінансові потреби на початок року і це рішення має бути ухвалене найближчі дні», — сказала віцепрем’єрка.

Вона також повідомила, що наступним після політичного рішення про відкриття перемовин має бути формування переговорної рамки, а також початок офіційного скринінгу державної системи. «Вже до кінця цього року ми плануємо зустріч з Єврокомісією, щоби узгодити таймлайни. У нас, на жаль, залишається, скажімо так, ризик того, що Угорщина буде продовжувати блокувати на всіх рівнях процес. Тому ми будемо виходити з того, що наша стратегія має певним чином враховувати негативний досвід розширення за останні 20 років. Ми в цю пастку потрапляти не хочемо і відповідно на цьому будемо будувати стратегію», — зауважила Ольга Стефанішина.

За її словами, Україна наразі зробила селф скринінг. Таку ж процедуру започаткувала Молдова. «На сьогодні мова йде про те, що близько 30% aquis ЄС треба буде імплементувати до вступу. Не залежно від перебігу переговорного процесу кожного року ми будемо оцінюватися, як країна розширення, кожного року ми будемо мати такий звіт, який представлений був цього року 8 листопада. За результатами такого звіту будуть пропонуватися наступні кроки по переговорах», — сказала віцепрем’єрка.

Процес скринінгу, за словами Ольги Стефанішиної, може тривати приблизно 8 місяців. «За результатами звіту в цьому році ми маємо понад 90 рекомендацій в різних сферах політики. Не тільки по політичному блоку, по блоку верховенства права. Ми ці 90 рекомендацій розбили на майже 160 різних завдань і представили у виді Плану заходів», — повідомила вона.

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції також подякувала за парламентську дипломатію: «Вдячна за підтримку тих рішень, які були ухвалені і різними політичними групами, і самим Європарламентом. В таких турбулентних питаннях дуже важливо, щоби парламентська дипломатія залишала за собою контроль цих рішень і тримала це у фокусі».

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що важливо продовжувати спільну роботу. І важливо, щоби ця робота відбувалася у форматі парламент-уряд та громадянське суспільство. Вона також переконана, що потрібно використовувати усі можливі формати співпраці з ЄС, зокрема Парламентський Комітет асоціації. Його, з огляду на нові виклики, важливо «оживити» і зробити дієвим інструментом взаємодії.