Комітет з питань інтеграції України до ЄС на засіданні 15 листопада
обговорив підготовку Плану України, необхідного для погодження Механізму
підтримки України Європейським Союзом «Ukraine Facility».
Тарас Качка, заступник Міністра економіки – Торговий представник України
поінформував, що в Європейському Союзі наразі триває робота над створенням
Регламенту щодо Механізму «Ukraine Facility». «Висловлено кілька різних
точок зору по процедурі — від Європейського Парламенту, від Ради і має
початися тріалог. І відповідно, найбільш оптимістичний сценарій, який
закладався Європейським Союзом, що 1 січня ми вже матимемо працюючий
«Ukraine Facility» із затвердженим Ukraine планом, — він поки що
відкладається», — сказав Торговий представник. За його даними, найпевніше
Україна зможе використовувати кошти, передбачені «Ukraine Facility»,
орієнтовно в кінці січня на початку лютого. Ключовим документом в
Механізмі «Ukraine Facility», як повідомив Тарас Качка, є власне План,
який готує українська сторона. Робота над цим документом, за його словами,
триває з літа. «Цей документ до певної міри унікальний тому, що до його
підготовки залучений не лише Уряд, а й неурядові організації, бізнес
середовище по кожному сектору, є діалог з регіонами та Парламентом», —
сказав Торговий представник. План, за його словами, складається із двох
частин. Перша частина — це політики, які реалізує Україна у різних сферах.
Друга — індикатори, які стануть основою для визначення, чи виконала
Україна кроки, потрібні для наступного траншу допомоги. «Ukraine Facility»
передбачає здійснення платежів щоквартально, на основі виконання
індикаторів, передбачених планом. Наративна частина документу уже готова.
Індикатори, за словами Тараса Качки, Україна наразі погоджує з
Єврокомісією. Є у документі і блок базових реформ, які зобов’язана
проводити наша держава. Це реформа державного управління, системи
правосуддя, боротьба з корупцією та відмиванням грошей.
Коментуючи роботу Уряду над визначенням цих індикаторів, голова Комітету
Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що це питання мало би стати предметом
дискусії між Урядом та Парламентом. «Бо інакше ми будемо опинятися в
ситуації, коли важко знайти підтримку урядових зобов’язань у Парламенті»,
— сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, з 2019 року реформа
держуправління спершу була знищена, потім були спроби її відновити, згодом
вона була законсервована через COVID, і зрештою перейшла у воєнний стан.
«Зараз ми бачимо, що за індикаторами, які оприлюднила Єврокомісія, стоїть
одиниця за реформу держслужби. Треба розуміти, які кроки буде пропонувати
Уряд, бо і заморожена реформа державного управління, і децентралізаційні
процеси, які сьогодні згортаються, й інші проблемні моменти — потребують
особливої уваги», — зауважила голова Комітету.
Вона також переконана, що перед тим, як Уряд погодить з Єврокомісією
остаточні індикатори виконання реформ, особливо ті, які будуть вимагати
підтримки Парламенту, важливо провести діалог з Парламентом. «Важливо
зробити додаткові кроки до розуміння цих індикаторів, які Уряд буде
погоджувати з Європейською Комісією. Я думаю, це критично важливо», —
наголосила голова Комітету.