Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе
взяла участь у двох освітніх подіях — провела онлайн лекцію для
студентів-політологів Ужгородського національного університету, а також
стала спікеркою на тренінгу з нетворкінгу та підвищення кваліфікації
працівників урядових структур України. Іванна Климпуш-Цинцадзе говорила
про стан та виклики на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції
України.
Вона зауважила, що вже цього місяця Європейська Комісія має надати
проміжну оцінку виконання семи умов, які супроводжували надання Україні
кандидатського статусу. «Я вважаю, що це буде саме той дороговказ, який
дасть можливість доробити домашню роботу, там де ми не ще впоралися. У
вересні буде оформлюватися остаточна оцінка всіх країн-кандидатів, які
ведуть перемовини про членство з ЄС. У кінці жовтня ця оцінка буде
оприлюднена. І на основі цієї оцінки нам доведеться розраховувати на те,
що вирішить Європейська Рада наприкінці цього року», — сказала голова
Комітету.
Вона переконана, що Україна має скористатися можливістю отримати відкриття
перемовин про членство в ЄС ще в цьому році, тому що у 2024-му відбудуться
вибори до Європарламенту, і Європейська Комісія буде переформатовуватися .
Це означає, що політична кон'юнктура може змінитися: «Щойно ми отримаємо
відкриття перемовин про членство — це дасть нам можливість
мати значно глибше залучення європейської бюрократії в процеси в
Україні, і це дозволить нам швидше рухатися до тієї цілі, яку обрало для
себе українське суспільство».
Іванна Климпуш-Цинцадзе також застерегла політиків та владу від популізму
навколо теми європейської та євроатлантичної інтеграції, бо це створює
завищені очікування у суспільстві. «Ви можете іноді почути, що Україна вже
виконала понад 70% тих завдань, які потрібні для вступу до Європейського
Союзу. Це не відповідає дійсності. Згідно з оцінкою системи моніторингу
виконання Угоди про асоціацію з ЄС, яку ми створили ще в 2016-му році, ми
на даний момент реалізувати 70% Угоди про асоціацію. Але насправді, коли
ми формували цю систему оцінки, ми не могли передбачити, що потрібно буде
оцінювати відкат у певних сферах. Таких речей на сьогодні є багато», —
зауважила голова Комітету. За її словами, неможливо розраховувати на вступ
до Європейського Союзу за два роки: «Більше того, я дозволю собі сказати,
що це не вигідно Україні. Бо ми не будемо готові до багатьох процесів, і
деякі речі у своїй економіці не зможемо захистити. А це буде додаткова
проблема і серйозний виклик». Водночас Іванна Климпуш-Цинцадзе
сподівається, що амбітної цілі про відкриття перемовин про членство в ЄС
все таки буде досягнуто ще наприкінці цього року.
Що стосується євроатлантичної інтеграції — голова Комітету привітала
зусилля на всіх рівнях, спрямовані на те, щоби отримати чіткий алгоритм
руху до НАТО: «Я рада, що сьогодні всі, нарешті, усвідомили, що єдиною
потенційною гарантією нашої безпеки в майбутньому і гарантією
довготривалого стійкого миру на Європейському континенті може бути лише
членство України в НАТО. Це добре, що зараз зусилля на всіх рівнях
спрямовані на те, щоб отримати від Північноатлантичного альянсу чіткий
сигнал, як будуть далі розвиватися наші взаємини».
Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що Україна претендує на зрозумілість
шляху після того, як нашою перемогою завершиться війна. Водночас серед
країн-партнерів НАТО, на жаль, є певний острах перед Росією: «Є
певний острах стосовно того, що РФ є країною ядерною, і той ризик, ту
небезпеку, яку вона несе — вони не хотіли б розповсюджувати на себе. Але
вони не усвідомлюють, що Росія розуміє лише мову сили. І вона буде
використовувати будь-яку слабинку. Буде поглиблювати відмінності всередині
Альянсу, буде використовувати окремих політиків та політичні сили, щоби
певну незгоду розвивати до значно серйознішого рівня. Нам цього не можна
допустити».
Голова Комітету зазначила, що сьогодні немає консенсусу серед членів
Альянсу, щоби вже у Вільнюсі оголосити, в який спосіб Україна стане членом
НАТО: «Є поки лише готовність додатково наповнити комплексний пакет
допомоги, який є рамкою для взаємин між Україною та Альянсом. Наші Збройні
Сили щодня стають більш сумісними зі збройними силами Альянсу через
використання найрізноманітніших видів зброї, які вони нам надають, через
тренування, які проходять наші військові на теренах країн-членів Альянсу.
Але ми маємо розуміти, що в НАТО вступають не суто збройні сили, а країни.
Це означає, що завдання, які стоять у європейській інтеграції і в
євроатлантичній інтеграції приблизно збігаються».
Вона нагадала, що, окрім військової підготовки і синхронізації для вступу
до Альянсу, йдеться про дотримання демократичних принципів, про
верховенство права, про захист прав і свобод, про базові засади розділення
влади, про баланси і противаги. «Це ті речі, які є принциповими як для
країн-членів ЄС, так і для країн-членів НАТО. Тому всі ті речі, які ми
робимо для вступу до Європейського Союзу, є корисними і для вступу до
Північноатлантичного альянсу», — підсумувала Іванна Климпуш-Цинцадзе.