Відкриваючи пленарну сесію ПА ЄВРОНЕСТ Спів-президент Андрюс Кубілюс зазначив, що він абсолютно впевнений, що Росія програє війну в Україні, безумовно, за потужної підтримки західних країн. Ця перемога необхідна не лише Україні, а й усьому світу та демократичній Європі. Він також зауважив, що членство України, Молдови та Грузії в Європейському Союзі потрібне не лише цим країнам, але і самому ЄС. «Нам потрібно забезпечити інтеграцію таким чином, щоб країни Східного партнерства, насамперед Молдова та Україна, і, я сподіваюся, Грузія, стали членами ЄС до 2029 року та взяли участь у виборах до Європейського парламент», – додав він. Це шлях до сталого миру на всьому європейському континенті. Поразка росії усуне найважливіших фактор дестабілізації, агресії для всього регіону Східного партнерства, не лише для України та Молдови, а й для Білорусі та всього Південного Кавказу. Тож всі зміни починаються саме з перемоги України.
З промовами перед Асамблеєю також виступили Голова Парламенту Республіки Молдова Ігор Гросу, Президент Республіки Молдова Мая Санду, Спів-президентка ПА ЄВРОНЕСТ Іна Кошеру, а також представниця білоруської опозиції Світлана Тихановська.
Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола у своєму відеозверненні до учасників Асамблеї наголосила на цілковитій солідарності з народом України, а також відзначила, що Європейський парламент залишається повністю відданим підтримці країн Східного партнерства на шляху європейської інтеграції та поглиблення відносин з ЄС. Вона зазначила, що загарбницька війна росії спричинила величезні страждання, смерть і руйнування, що похитнуло європейську архітектуру безпеки, збільшило інфляцію до максимального рівня, призвело до підвищення ціни на енергоносії та спричинило ще більшу нестабільність на додаток до тих процесів, які були викликані пандемією.
Питання європейської інтеграції, зміцнення
безпеки та подолання криз, породжених агресивною війною росії проти
України, стали головними темами порядку денного Десятої пленарної сесії ПА
ЄВРОНЕСТ.
Основні дебати у рамках пленарного засідання Асамблеї, у яких також взяли
участь представники української делегації, були присвячені питанням щодо
майбутнього політики «Східного партнерства» після російської збройної
агресії проти України та новий контекст регіональної безпеки.
Представники української делегації та інші учасники дебатів відзначили, що ініціатива «Східного партнерства» як комплексна політика Європейського Союзу для східноєвропейського регіону досягла своїх результатів, серед яких підписання угод про асоціацію Україною, Грузією та Молдовою, а також запровадження безвізового режиму для громадян цих держав. Втім, отримання Україною та Республікою Молдова статусу країни-кандидата на вступ до ЄС, визнання європейської перспективи Грузії, а також багатовимірний вплив війни в Україні вимагають адаптації партнерства до нових реалій.
А. Кубілюс запропонував узгодити чітку
філософію політики Східного партнерства – мир на європейському континенті
залежить від поширення демократії у регіоні. Він підкреслив, що політика
Східного партнерства – це політика для досягнення сталого миру на
європейському континенті, і ЄС з його стратегією Східного партнерства має
бути готовим до відкриття «вікна нових можливостей». А. Кубілюс наголосив
при цьому на важливості для України та Молдови до кінця 2023 року
розпочати переговори про вступ до ЄС. Він також зазначив, що Україна,
Молдова і Грузія, а також країни Західних Балкан, мають долучитися до
спільного ринку ЄС у 2027 році, а повноправними членами ЄС стати у 2029
році.
В. Ар’єв, подякувавши А. Кубілюсу за представлення амбітного плану щодо членства України в ЄС і НАТО, наголосив на важливості двох моментів, які допоможуть втілити у життя цей план – захист та заохочення. Він уточнив, що захист передбачає виявлення тих, хто не зацікавлений в інтеграції України і Республіки Молдова до ЄС, і тут йдеться, насамперед, про російську федерацію, яка до повномасштабної збройної агресії проти України інтегрувала своїх агентів у політичну, економічну сфери та ЗМІ, а також використовує питання національних меншин для підриву стабільності в Україні. Крім того, представник України зазначив, що подібних атак з боку росії зазнають й інші європейські країни. Він запропонував створити спеціальну структуру з метою виявлення таких ворожих втручань для захисту ЄС та Східноєвропейського регіону. Говорячи про заохочення, В.Ар’єв позитивно відзначив таку політику і зазначив, що у цьому контексті своєрідним заохоченням може бути такий інструмент як «Глобальна Європа» з бюджетом бл. 80 млрд.євро, або ж пропозиція надати Україні і Молдові статус спостерігачів у Європейському парламенті.
С.Федина присвятила свій виступ питанню щодо
майбутнього ПА ЄВРОНЕСТ, зазначивши що українська сторона розглядає цю
міжнародну платформу насамперед як перехідний інструмент для держав, які
хочуть зміцнити свої зв’язки з ЄС. Водночас вона наголосила, що не слід
залишати поза цим форматом співробітництва держави, які не планують або не
можуть розраховувати на членство в ЄС, адже необхідно залучати до діалогу
якомога більше країн, наближених до східноєвропейського регіону, що
сприятиме зміцненню загальної безпеки. Вона також згадала про інструмент
«Глобальна Європа» з бюджетом бл. 80 млрд.євро, що міг би дозволити
країнам-кандидатам на вступ до ЄС підготуватися до членства в ЄС. Крім
того, заступник Голови Постійної делегації запропонувала поглибити
практичну секторальну співпрацю у взаємовигідних проектах, які сприятимуть
забезпеченню регіональної безпеки, енергетичної незалежності, дозволять
протистояти гібридним загрозам і гібридним війнам, дезінформації і
зовнішньому впливу, а також сприятимуть розширенню простору демократії та
поваги до прав людини. Окрему увагу С.Федина привернула до питання
російської гібридної агресії у країнах Східного партнерства.
Звертаючись до учасників Асамблеї І.Крулько зазначив, що з часу Дев’ятої чергової сесії ПА ЄВРОНЕСТ у квітні 2021 року відбулись фундаментальні, тектонічні зміни у східноєвропейському регіоні. «Минуло 363 дні відтоді, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, спричинивши найбільшу війну в Європі з часів Другої світової війни», – наголосив Голова Постійної делегації. Він подякував за ухвалення 15 резолюцій Європейським парламентом, які демонструють непохитну підтримку Україні, засуджують, у найрішучіший спосіб, загарбницьку війну проти України та підкреслюють важливість скоординованих міжнародних дій для забезпечення відповідальності росії за її злочин агресії та всі порушення міжнародного гуманітарного права. І.Крулько зауважив, що ця війна безпосередньо вплинула не лише на всі країни східноєвропейського регіону та регіональну безпеку, але й на ініціативу ЄС «Східне партнерство», яка зараз потребує змін і модернізації. Втім, для цього потрібні не лише інтелектуальні ресурси і час, а найважливіше, це вимагає миру в регіоні, і Україна має перемогти за підтримки партнерів, зазначив Глава Постійної делегації. В зв’язку з цим він запропонував ПА ЄВРОНЕСТ ухвалити надзвичайну резолюцію щодо збройної агресії росії проти України. Асамблея підтримала цей важливий документ.
Крім згаданої резолюції, поданої
українською делегацією, за результатами Десятої пленарної сесії ПА
ЄВРОНЕСТ було ухвалено чотири доповіді та ще дві резолюції, присвячені
питанням щодо необхідності початку переговорів про вступ України та
Республіки Молдова до ЄС, а також щодо підтримки України, Республіки
Молдова і Грузії на шляху до членства в ЄС.
Асамблея також затвердила план роботи на 2023 рік.