Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС взяла участь у круглому
столі «Саміт Україна-ЄС: публічний та кулуарний виміри», що провела ГО
«Євроатлантичний курс» в Українському кризовому медіа центрі. В
обговоренні також взяли участь посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг і
журналіст Віталій Портников.
Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що у 24-му саміті Україна-ЄС наша
держава вперше брала участь як країна-кандидатка. І це зовсім інший щабель
взаємин, очікувань і відповідальності. За її словами, було два
основні напрямки взаємодії — безпековий і євроінтеграційний, де безпековий
все ж таки був головним. «Для нас дуже важливо, що Євросоюз продовжує
чітко говорити про те, що країни-члени, всі інституції ЄС будуть разом з
нами у цій боротьбі проти диктатури і цього вселенського зла. Дуже
важливо, щоби ця єдність і надалі утримувалася, щоби ЄС спромігся і далі
надавати нам військову, економічну й гуманітарну допомогу. Але також щоби
Євросоюз дедалі посилював тиск на РФ через санкційну політику», — сказала
голова Комітету. Вона висловила сподівання що ЄС врахує зауваження і
побажання України щодо 10-го санкційного пакету, який зараз обговорюється.
Щодо інтеграції в єдиний ринок ЄС – Іванна Климпуш-Цинцадзе пояснила, що
наразі Євросоюз відкрив додаткову кількість програм для доступу українців.
Це і фінансові програми. Малі та середні підприємства отримали змогу брати
участь у тендерах програми ЄС «Єдиний ринок». Поки не йдеться про негайний
вступ до єдиного ринку, але Єврокомісія і далі готова продовжувати
скасування митних бар’єрів для українських товарів, щоб українська
економіка могла продовжувати працювати.
Щодо євроінтеграційного треку – голова Комітету зазначила, що дуже
важливо, що Україна домоглася отримання проміжного звіту про виконання
семи вимог, які супроводжували надання їй кандидатського статусу, навесні.
«Він дасть нам можливість виправити помилки, але це не буде той звіт, на
основі якого країни-члени будуть ухвалювати рішення про відкриття
перемовин. Тільки після остаточної оцінки восени, коли будуть оцінюватися
всі країни, які мають кандидатський статус, які вже ведуть перемовини, і
саме цей звіт може стати підставою для подальшого відкриття перемовин про
членство», — сказала вона.
Із боку ж ЄС, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, чітко розвучало, що у
Євросоюзі уважно стежать за прогресом і діями України. Там сподіваються,
що Україна буде максимально відповідати принципам демократії, верховенства
права, незалежності судової системи та ефективності антикорупційних
органів. І на основі аналізу виконання Києвом семи умов будуть ухвалювати
рішення.
Також Іванна Климпуш-Цинцадзе упевнена, що 2023 рік для
України є вікном можливостей з точки зору ймовірності відкриття перемовин
про членство в ЄС. «Наступного року ЄС буде перебувати у процесі виборів,
а виборчий процес певною мірою гальмує проривні політичні рішення. Тому це
вікно можливостей стосується якраз кінця 2023 року і ми маємо ним
скористатися, зробивши ті кроки, які від нас очікують», — сказала вона.
Посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг зауважив, що для того, аби Україна
стала членом ЄС, вона має відповідати Копенгагенським критеріям. І ці
критерії стосуються цінностей, які лежать в основі демократії та
верховенства права. Повномасштабна війна, за його словами, прискорила
процес інтеграції України в ЄС, але Україна має продовжувати працювати над
тим, щоб зміцнювати свої інституції, втілювати реформи, зокрема реформу
місцевого самоврядування. Він переконаний, що саме децентралізація дала
змогу муніципалітетам і місцевим громадам взяти на себе
відповідальність, і це стало початком великих змін, а також посилило
стійкість України. Тому пан Тиберг зазначив, що попри те, що певна
консолідація централізованої влади є природним наслідком війни, але
Україна має продовжувати зміцнювати демократичні інституції та давати
змогу їм розвиватися. Приєднання України до ЄС, за його словами, —
реалістична ціль. І спільна історична відповідальність ЄС і України —
зробити все, щоб це відбулося.