Напередодні саміту Україна-ЄС у Києві обговорили стан виконання вимог для початку переговорів про членство

В Українському кризовому медіа центрі відбулося обговорення перспектив руху України до членства в ЄС напередодні саміту Україна-ЄС, щоб зафіксувати єдність влади, опозиції та суспільства.

Центр «Нова Європа» у партнерстві з низкою профільних аналітичних центрів і громадських організацій здійснили вже третій незалежний моніторинг  виконання рекомендацій, які Україна отримала разом зі статусом кандидатки на членство в ЄС. Загальна оцінка стану виконання цих вимог, за даними моніторингу, становить 5,8 балів з 10 (у попередньому звіті у листопаді було 4,7 бала).

Оцінки експертів:
Реформа конституційного суду – 2 бали (було 3 бали)
Реформа ВРП та ВККС – 7 балів (було 6 балів).
Антикорупція: САП та НАБУ – 7 балів (було 6 балів).
Боротьба з відмиванням коштів – 6 балів (було 5 балів).
Антиолігархічна реформа – 2 бали (оцінка не змінилась).
Законодавство про медіа – 9 балів (було 6 балів).
Законодавство про нацменшини – 8 балів (було 5 балів).

Керівниця Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук зауважила, що виконання цих вимог є важливим, передовсім, для України: «Що більше ми виконаємо зараз — то легше нам буде потім. Ми не робимо це даремно, не для того, щоб ЄС сказав, які ви класні, що ви це зробили. Ми робимо це для того, щоб полегшити собі життя потім. І це та робота, яку нам доведеться робити. І тут для нас важлива не лише швидкість. Важлива якість. Не можна зараз якось прикрасити реальність, а потім виявиться, що це не так. І все одно нам доведеться доробляти, переробляти».

В обговоренні взяв участь посол Європейського Союзу в Україні Маті Маасікас. Він заявив, що Україна продемонструвала дуже гарний поступ у виконанні семи рекомендацій, які супроводжували рішення ЄС про надання кандидатського статусу. «Завтра і післязавтра буде найкраща можливість оглянути цей поступ, підтримку, яку надає ЄС, а також виконання того домашнього завдання, яке треба зробити і що можна зробити далі, в найближчому майбутньому. Для України як країни-кандидатки треба не тільки імплементувати законодавство Євросоюзу, але й також згодом втілити це законодавство у життя», — сказав пан посол.

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що, працюючи на різних рівнях над спільним завданням євроінтеграції України, для різних гілок влади, а також і для громадянського суспільства важливо і далі продовжували спільну роботу. Водночас вона закликала реалістично сприймати цілі і виклики: «Це добре, коли є амбіція, щоб Україна цьогоріч добилася відкриття перемовин про членство. І також чуємо заяви про те, що Україна протягом двох років уже набуде повноцінного членства. Я би хотіла, щоби ми реально оцінювали рівень завдань, з якими нам доведеться зіткнутися, і обсяг роботи, яку треба буде зробити». Цей обсяг роботи, за словами голови Комітету, надзвичайно великий, бо йдеться не тільки про імплементацію права ЄС в українське законодавство, а й про впровадження цього законодавства у життя. «Мені прикро, коли я чую, що з боку Парламенту ми вже виконали все, що стосувалося наших повноважень щодо виконання семи рекомендацій, тому що це, на жаль, не відповідає дійсності. Ми так довиконувалися, що навіть Венеційська комісія після ухваленого Закону про відбір суддів КС зараз чітко сказала, що не буде надсилати у Конкурсну комісію з відбору суддів своїх фахівців, поки це законодавство не буде змінене. Я думаю, що це не той результат, на який ми би мали орієнтуватися», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона зазначила, що Україні важливо отримати зворотній зв’язок від Єврокомісії щодо проміжної оцінки того, як відбувається виконання семи умов. «Я вважаю, що цей зворотній зв’язок нам потрібен для того, щоби ми могли виправити всі помилки - свідомі чи несвідомі, всі недопрацювання, щоби ми могли вкластися в терміни і на жовтень цього року отримати позитивну оцінку, яка скаже — так, Україна впоралась. Моє спілкування з нашими найбільшими друзями у Європейському Союзі говорить про те, що ми маємо докласти надзвичайних зусиль для цього», - підкреслила голова Комітету і закликала відповідально поставитися до виконання цієї домашньої роботи. «Бо, якщо ми будемо обіцяти українському суспільству, що за два роки ми повноцінно вступимо до ЄС, то ми будемо свідомо обманювати суспільство. А це неприпустимо. Мені хотілося б, щоб ми дорослішали, відмовилися від ілюзій, від піар акцій, а зосередилися на серйозній, ґрунтовній, складній роботі, і на тому, щоби мати всі інструменти, щоби цю роботу реалізувати», - підсумувала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Перший заступник голови Комітету з питань інтеграції України до ЄС Вадим Галайчук, зі свого боку, був значно оптимістичний в оцінах євроінтеграційного шляху України: «Три роки, як на мене, цілком достатньо для того, щоби оцей план українського уряду в 25-му році здійснити, здійснити євроінтеграційні мрії України. Це не лише мрії, це розрахунок, робота, яка ведеться вже не одне десятиліття, насправді. Коли ми говоримо про можливі строки — надзвичайно важливим є фактор: настрої в ЄС, розуміння того, наскільки ЄС має зараз змінитися в своєму функціонуванні, готовності до розширення і зміни процедур», — сказав він. Вадим Галайчук зауважив, що Україна перебуває в надзвичайній ситуації. І ця екстраординарна ситуація потребує екстраординарних рішень. «Я цілком підтримую оптимізм нашого Уряду, цей оптимізм підтримується у Верховній Раді України, багато було зроблено, аби цей процес пришвидшити», — сказав перший заступник голови Комітету з питань інтеграції України до ЄС.