Комітет Верховної Ради України

Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу на засіданні 17 червня 2022 року розглянув проєкт Постанови №7471 про Звернення Верховної Ради України до держав-членів Європейського Союзу та інституцій ЄС щодо підтримки надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України ухвалити проєкт цієї постанови за основу та в цілому.

У постанові-зверненні Верховної Ради України до держав-членів Європейського Союзу та інституцій ЄС щодо підтримки надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС Парламент України, зокрема, закликає:

підтримати прагнення України щодо визнання її європейської перспективи шляхом надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС під час Європейської Ради 23-24 червня 2022 року відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз,
продовжити стояти пліч-о-пліч з українським народом у його боротьбі як за власний суверенітет та відновлення територіальної цілісності у міжнародно визнаних кордонах, так й на захисті загальноєвропейських цінностей, демократії, плюралізму та основних свобод,
продовжити надавати максимально можливу економічну та фінансову підтримку Україні, зокрема для подальшого зміцнення стійкості її демократичних інститутів та макрофінансової стабільності,
нарощувати військову допомогу як на національному рівні, так й у рамках Європейського фонду миру на основі скоординованої оцінки потреб, узгодженої з українською владою для посилення протиповітряної, протитанкової та протикорабельної оборони, а також захисне спорядження та захищене обладнання для зв'язку,
продовжувати надання гуманітарної допомоги Україні як на національному рівні, так й у рамках Механізму цивільного захисту ЄС,
посилювати жорсткий санкційний тиск на росію та білорусь через послідовне запровадження подальших пакетів санкцій, які повинні включати, зокрема, відключення росії від світової фінансової системи, повне ембарго на найважливіші товари російського експорту, включаючи нафту, газ, вугілля, припинення всіх російських інвестицій у галузі енергетики в ЄС, у тому числі в атомну енергетику, заборону російського судноплавства, логістики та доступу до портів на території держав-членів ЄС, а також запровадження персональних санкцій на російських високопосадовців та членів їхніх сімей та арешт і подальшу конфіскацію їхніх активів в державах ЄС,
з огляду на виключну відповідальність російської федерації за блокування українських портів і крадіжку українського зерна приділити особливу увагу гарантуванню світової продовольчої безпеки та вжити необхідних заходів для забезпечення безпеченого та безперебійного експорту українських зернових,
розслідувати та покарати винних у воєнних злочинах та злочинах проти людяності, актах геноциду, нелюдських звірствах проти українців, вчинених російськими окупантами. ЄС, як регіональний лідер, має бути залучений до підготовки та створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України з метою розслідування злочину агресії проти України та притягнення представників вищого політичного і військового керівництва російської федерації до відповідальності за його вчинення,
сприяти відбудові України, зокрема інфраструктури, медичних установ, житла та шкіл, а також продовженню процесу модернізації держави з метою подальшого поглиблення політичної та економічної інтеграції України з ЄС та виконання Копенгагентських критеріїв, у тому числі відповідно до плану ЄС «Відновлення України».

Також на засіданні члени Комітету розглянули та ухвалили висновки щодо таких законопроєктів:

№7418 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування та чотири альтернативні законопроєкти №7418-1, №7418-2, №7418-3, №7418-4.

Законопроєкт №7418 пропонує відновити оподаткування, яке було скасовано Законом №2142, який запроваджував митні пільги, зокрема, на транспортні засоби. Автори законопроєкту №7418 стверджують, що запроваджені Законом №2142 пільги поширилися і на велику кількість товарів, які не є предметами першої необхідності та такими, що забезпечують безперебійну роботу економіки. Так, за результатами митного оформлення громадянами транспортних засобів митні пільги становили понад 13 млрд грн, сума пільг при митному оформленні телефонів сягала понад 270 млн грн, пільги при митному оформленні одягу та взуття – понад 850 млн гривень. При цьому без сплати митних платежів оформлювали автомобілі преміум класу митною вартістю понад 1 млн гривень.

Водночас, законопроєкт пропонує внести зміни до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» для звільнення від сплати збору на обов’язкове державне страхування тих, хто набуває власності на легкові автомобілі, оснащені виключно електричними двигунами (одним чи кількома). Комітет ухвалив висновок, що законопроєкт не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України в сфері європейської інтеграції. Такий самий висновок члени Комітету ухвалили і щодо альтернативних законопроєктів: №7418-1, №7418-2, №7418-3 та №7418-4.