Комітет з питань інтеграції України до ЄС опрацьовує проєкт закону №5161  щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості. Цей документ, ініційований Кабінетом міністрів України, пропонує запровадити нову форму трудового договору – договір з нефіксованим робочим часом. За умовами такого договору обов’язок працівника виконувати роботу виникає лише за умови надання доступної роботи, без гарантій того, що така робота буде надаватися постійно.

Автори проєкту інформують, що трудовий договір із нефіксованим робочим часом за своєю юридичною природою є аналогом іноземного «zero hours contract», який на сьогодні широко застосовують у Великій Британії, Бельгії, Нідерландах, Угорщині та ін. Кількість трудових договорів із нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10% від загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець. Установлення законодавчого ліміту на кількість таких договорів у одного роботодавця та на мінімальну тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі такого трудового договору сприяє захисту працівника від потенційних зловживань з боку роботодавця. Водночас, всі інші трудові права працівників, які працюють за таким трудовим договором, не обмежуються.

Проєкт закону №5161 передбачає, що
  • роботодавець не може забороняти чи створювати перешкоди працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за іншим трудовим договором у іншого роботодавця.
  • Трудовий договір з нефіксованим робочим часом має містити спосіб та строк повідомлення працівника про наявність роботи, спосіб та строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи, інтервали, в які від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).
  • Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.
  • Працівник може відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагатиме її виконання поза межами базових днів та годин або якщо його буде повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.
  •  Якщо працівник протягом календарного місяця виконуватиме роботу менше 8 годин, йому має бути виплачена заробітна плата не менше ніж за восьмигодинний робочий час.
Автори проєкту повідомляють, що трудові договори з нефіксованим робочим часом впроваджуються як альтернатива договорам цивільно-правового характеру. Працівник зможе поєднувати легальну роботу в кількох роботодавців і при цьому матиме базові соціальні гарантії (забезпечення лікарняними, відпустками, достатнім рівнем заробітної плати тощо).

Використання трудового договору з нефіксованим робочим часом, переконані ініціатори проєкту, посилює мобільність працівників, дає більшу свободу вибору, а також створює зручний законодавчий механізм легалізації праці фрілансерів, які надають перевагу виконанню короткострокових проєктів та не обмежуються виконанням робіт у одного замовника. Перевагами згаданих договорів, як вказано у пояснювальній записці до проєкту, є те, що працівник, який перебуває в офіційно оформлених трудових відносинах, користується всіма передбаченими законодавством про працю правами та гарантіями, зокрема щодо належного режиму роботи, часу відпочинку, порядку прийняття та звільнення на роботу, виплати заробітної плати тощо. З моменту офіційного оформлення такої особи як працівника, за нього сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Свій висновок щодо того, чи відповідає законопроєкт №5161 праву ЄС та міжнародно-правовим зобов’язанням України Комітет оприлюднить на засіданні 19 травня.

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Новини”

25 листопада 2024 09:26
22 листопада 2024 17:44
19 листопада 2024 08:58
14 листопада 2024 18:40
14 листопада 2024 18:18
12 листопада 2024 18:07
11 листопада 2024 12:05
05 листопада 2024 18:29
05 листопада 2024 07:51
04 листопада 2024 09:48