У нас #НаОпрацюванні Комітету проєкт закону №5005, який має на меті внести зміни до чинного законодавства України з тим, щоб забезпечити рівні права та можливості для жінок і чоловіків, протидіяти дискримінації та забезпечити дотримання народними депутатами України етичних норм.
Автори проєкту зауважують, що принцип рівності прав жінок та чоловіків закріплений у Конституції України. Наша країна, до того ж, взяла на себе міжнародні зобов’язання щодо гарантування такої рівності. Що стосується Парламенту — на сьогодні Верховна Рада має найбільше представництво жінок-депутаток за всю історію України. Воно становить 20,5%, порівняно з Парламентом минулого скликання, де жінок було лише 12,5%. Ця цифра є вкрай низькою у порівнянні з іншими країнами Європи. За даними Міжпарламентського союзу, Україна займає 101-ше місце серед 192 країн світу за рівнем представленості жінок у парламентах. За даними Доповіді ПРООН про стан людського розвитку за 2019 рік Україна займає 88-ме місце серед 189 країн, а також 83-ме місце серед 152 країн у Глобальному індексі ґендерного розриву Всесвітнього економічного форуму за 2020 рік щодо розширення політичних можливостей жінок.
У Верховній Раді нинішнього скликання із 23-х Комітетів лише три Комітети очолюють жінки, ще в трьох жінки посідають посади перших заступників голови та 3 посади секретарів Комітетів. Відтак, рівень представництва жінок на цих посадах приблизно дорівнює 13% від загальної кількості посад. Трохи краща ситуація з посадами заступників голів Комітетів – 18 з 55 посад обіймають жінки (32%), та 34 підкомітети зі 140 наявних (24%). Також лише 2 постійні міжнародні делегації з 9-ти очолюють депутатки (22%).
Утім, ґендерний розрив між чоловіками та жінками — не єдина проблема у парламентах. Два дослідження Міжпарламентського союзу, оприлюднені у 2016 та 2018 роках, свідчать, що сексизм, домагання, насильство над жінками-парламентарками надзвичайно поширене, існує в різних проявах у кожному регіоні світу. Зокрема:
• 82% жінок-депутаток, які брали участь у дослідженнях, заявили, що зазнали психологічного насильства (сексуальні та сексистські зауваження, залякування та погрози, фотографії, опубліковані з принизливими чи сексуальними конотаціями тощо);
• 65% цих жінок в більшості випадків зазнавали сексистських зауважень зроблених у парламентських приміщеннях колегами-чоловіками, які належали як до інших, так і тих самих політичних партій;
• 25% зазнали фізичного насильства;
• 20% зазнали сексуальних домагань.
У Європі, за даними регіонального дослідження МПС-ПАРЄ, ці цифри навіть більші:
- психологічного насилля тут занавали 85% жінок-депутаток під час їхніх повноважень;
- 25% зазнали сексуальних домагань.
- 34% зазнавали цькувань у приміщенні парламенту.
Що пропонує законопроєкт №5005?
Проєкт пропонує внести зміни до Регламенту Верховної Ради, затвердженого Законом України «Про Регламент Верховної Ради України», Закону України «Про комітети Верховної Ради України», Закону України «Про статус народного депутата України», а саме:
- закріпити квотний принцип розподілу посад у комітетах Верховної Ради та під час формування їхнього складу, при обранні заступників Голови Верховної Ради України, формуванні складу підготовчої депутатської групи тощо;
- запровадити обов’язкову ґендерно-правову експертизу законопроєктів;
- уточнити положення Регламенту Верховної Ради України в частині дотримання дисципліни та норм етики народними депутатами під час пленарних засідань. Пропонує заборонити вживати висловлювання, метою або наслідком яких є приниження людської гідності за ознаками раси, національності, релігійних переконань, інвалідності, статі або іншими ознаками. Також пропонує встановити відповідальність за такі порушення у вигляді позбавлення народного депутата права брати участь у пленарних засіданнях (до п'яти пленарних засідань);
- заборонити дискримінацію з боку народного депутата під час здійснення повноважень;
- вносить у закони визначення поняття «сексизму».
Ухвалення проєкту Закону №5005, впевнені його автори, — сприятиме утвердженню конституційного принципу рівності прав жінок та чоловіків та підвищення якості роботи Верховної Ради України.