#НаОпрацюванні Комітету з питань інтеграції України до ЄС законопроєкт №4167 «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення», підготовлений Урядом України.
Проєкт, як вказано у пояснювальній записці до нього, має на меті:
- встановити правові та організаційні засади, щоб запобігати, зменшувати, контролювати та усувати забруднення, що виникають в результаті промислової діяльності підприємств;
- забезпечити захист довкілля шляхом впровадження інтегрованого дозволу;
- визначити ті види діяльності, які вимагають інтегрованого дозволу;
- встановити вимоги щодо застосування найкращих доступних технологій та методів управління, моніторингу викидів та контролю підприємств, які отримали інтегрований дозвіл.
Зменшувати, запобігати та контролювати викиди забруднюючих речовин у повітря, а також перевіряти стічні води щодо концентрації забруднюючих речовин та контролювати сферу управління відходами — це не лише обов’язок України перед своїми громадянами. Це ще й важливе міжнародне зобов’язання. Україна ратифікувала Паризьку угоду в 2016 році. Але, крім зобов’язань за цим документом, наша країна має також зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Зобов’язання України щодо заходів у сфері захисту довкілля регулюють Додатки XXX та Додаток XXXI до Угоди про асоціацію. За умовами Угоди, Україна має контролювати та зменшувати вплив промислового забруднення на довкілля, відповідно до вимог Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року «Про промислове забруднення».
Які заходи має вжити Україна для імплементації Директиви ЄС про промислове забруднення?
- Законодавчі — треба ухвалити закони, спрямовані на захист довкілля; проєкт №4167, за своєю метою, є одним з таких документів;
- технічні — створити реєстр забруднюючих речовин, великі промислові підприємства мають запровадити найкращі доступні технології та методи керування, щоб зменшити викиди в довкілля;
- організаційні та інформаційні — забезпечити доступ громадськості до інформації про викиди в атмосферне повітря, а також запровадити механізм інтегрованого запобігання та контролю промислового забруднення. Підприємства, що забруднюють повітря, відповідно до Директиви 2010/75/ЄС, мають моніторити рівень забруднення та звітувати про це на офіційних сайтах, а також щодобово передавати таку інформацію до відповідних органів державної влади, які здійснюють контроль у галузі охорони атмосферного повітря.
У рамках імплементації Директиви 2010/75/ЄС обов'язковим є застосування суб’єктами господарювання найкращих доступних технологій та методів управління і досягнення встановлених відповідно до них гранично допустимих обсягів забруднення. В Україні немає розроблених нормативно-правових актів, що встановлюють перелік найкращих доступних технологій та методів управління для регулювання окремих видів діяльності, а гранично допустимі концентрації та гранично допустимі скиди забруднюючих речовин не відповідають значенням Директиви 2010/75/ЄС.
Недостатній рівень здійснення контролю з боку держави за виконанням умов документів дозвільного характеру у сфері охорони довкілля та недієвий механізм забезпечення дотримання вимог щодо охорони довкілля не заохочують великих промислових забруднювачів збільшувати інвестиції у природоохоронні заходи.
Що пропонує №4167?
Проєкт Закону визначає поняття інтегрованого дозволу та основні вимоги до нього. Інтегрований дозвіл — це документ дозвільного характеру, який зобов'язані отримати підприємства. Він містить перелік вимог до обсягів забруднення та заходів, необхідних для комплексного захисту довкілля при експлуатації підприємства. Проєкт №4167 також дає перелік видів діяльності, які вимагають отримання інтегрованого дозволу, процедуру видачі такого дозволу, підстави відмови у його видачі, підстави та порядок зупинення та анулювання, підстави та порядок внесення змін до інтегрованого дозволу, вимоги до реєстру інтегрованих дозволів, особливості моніторингу викидів та контролю суб'єктів господарювання, які отримали інтегрований дозвіл.
Запроваджує поняття єдиної державної електронної інформаційної системи інтегрованих дозволів. Це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує створення, перегляд, зберігання, облік та надання інформації, а також електронну взаємодію між підприємствами, дозвільним органом, органами місцевого самоврядування та громадськістю.
Визначає перелік вимог до «забруднювачів»:
- вживати належних заходів, щоб запобігати забрудненню;
- застосовувати найкращі доступні технології та методи управління;
- не спричиняти значного забруднення;
- попереджати утворення відходів;
- якщо відходи утворено, здійснювати в порядку пріоритетності їх підготовку до повторного використання, переробки або відновлення, а якщо це технічно та економічно неможливо, видаляти, при цьому уникаючи або зменшуючи будь-який негативний вплив на довкілля;
- раціонально використовувати енергію;
- вживати необхідних заходів до запобігання аваріям та мінімізації їх наслідків.
Скільки загалом в Україні триватиме реформування інфраструктури та законодавства, щоб виконати вимоги в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС щодо захисту довкілля?
Розпорядженням Уряду від 22 травня 2019 р. схвалено Концепцію реалізації державної політики у сфері промислового забруднення. Впровадження Концепції здійснюватиметься до 2028 року протягом трьох етапів.
Перший етап (2019-2021 роки)
Протягом першого етапу планується: на законодавчому рівні закріпити засади — як запобігти, зменшити та контролювати промислове забруднення. Для цього мають бути ухвалені відповідні закони. На цьому етапі також має бути створена електронна інформаційна система, яка відображатиме фактичні обсяги промислового забруднення довкілля в Україні.
Другий етап (2022-2024 роки)
Протягом другого етапу має бути створено перелік найкращих доступних технологій і методів управління в хімічній промисловості та поводженні з відходами. Це дасть нам змогу виконати вимоги додатка 1 до Директиви 2010/75/ЄС.
Третій етап (2025-2028 роки)
На цьому етапі планують далі удосконалювати нормативно-правову базу у сфері промислового забруднення, а також забезпечувати реалізацію механізму інтегрованого запобігання та контролю промислового забруднення.
Очікувані результати:
- промислове забруднення, зокрема, зменшення викидів у повітря зі стаціонарних джерел має зменшитися до 2030 року на 22,5% від обсягу викидів у 2015 році;
- викиди забруднених стічних вод у 2030 році мають знизитися до 5 відсотків загального обсягу таких викидів, порівняно з 15,7% у 2015 році;
- національне законодавство про охорону довкілля буде приведено у відповідність із правом ЄС у сфері промислового забруднення.
Над проєктом №4167 працювали представники Міндовкілля, Офісу підтримки реформ при Міндовкіллі, а також експерти проєкту міжнародної технічної допомоги, присвяченого впровадженню в Україні директиви про промислові викиди. Текст пройшов два раунди громадського обговорення.
Свій висновок щодо того, чи відповідає проєкт №4167 праву ЄС та міжнародним зобов'язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС Комітет оприлюднить на найближчому засіданні.