Комітет Верховної Ради України

#НаОпрацюванніКомітету законопроєкт №3427, який пропонує внести зміни до Закону України «Про рекламу», щоб на законодавчому рівні заборонити дискримінацію в рекламі за ознакою статі.

Що таке дискримінаційна за ознакою статі реклама?

Реклама — це інформаційне повідомлення, мета якого — популяризувати товари, видовища, послуги з метою привернути увагу покупців. Наразі в українському законодавстві немає поняття дискримінаційної реклами. Хоча підстав для запровадження такого поняття більше, ніж достатньо. Щороку до Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів, а також до Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини надходить понад 500 скарг щодо виявлених фактів дискримінації за ознакою статі у рекламі. У 2019 році за розповсюдження такої реклами її замовники сплатили понад два мільйони гривень штрафів. Законопроєкт №3427 пропонує, нарешті, внести в Закон про рекламу визначення дискримінаційної реклами і загалом вивести це у правове поле, щоб відповідальність перед суспільством за некоректні меседжі у рекламі була передбачена законом. Отже, проєкт пропонує дати таке визначення дискримінаційної реклами: це реклама, яка містить чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану тощо.

І окремо законопроєкт №3427 дає визначення реклами, дискримінаційної за ознакою статі. Це — реклама, яка містить твердження та/або зображення про:
 - інтелектуальну, фізичну, соціальну чи іншого виду перевагу однієї статі над іншою;
 - про стереотипність ролі чоловіка та жінки, що обмежує свободу життєвого вибору людини;
 - принижує гідність людини за ознакою статі;
 - демонструє насильство за ознакою статі;
 - містить зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкту з метою привернення уваги споживача до сексуальних стосунків, що не мають прямого відношення до рекламованого продукту чи способу його споживання.

Які санкції чекають на порушників?

Законопроєкт №3427 пропонує відповідальність за дискримінаційну рекламу покласти на рекламодавця, який замовив її виготовлення. У разі виявлення в рекламі дискримінаційних ознак рекламодавець має сплатити штраф у п'ятикратному розмірі від мінімальної заробітної плати на момент виявлення порушення. У разі ж повторного вчинення порушення рекламодавець зобов’язаний буде сплатити штраф у тридцятикратному розмірі вартості розповсюдженої реклами.

Чому дискримінаційна за ознакою статі реклама небезпечна?

Дослідження маркетологів доводять, що дискримінаційні меседжі в рекламі можуть завдавати не тільки до економічної, а й психологічної та навіть фізичної шкоди людям у повсякденному житті. Адже реклама не просто відображає, але й формує соціальні відносини, оскільки тиражується великими накладами, створюючи інформаційне поле, яке транслює моделі соціальної поведінки. А ще дискримінаційна за ознакою статі реклама закріплює гендерні стереотипи та негативно впливає і на свідомість дорослих споживачів реклами, і на формування світогляду молодих людей та дітей.

Що каже міжнародне право щодо дискримінаційної за ознакою статі реклами?

Основним міжнародним документом, який протидіє дискримінації за ознакою статі, є Конвенція ООН з ліквідації усіх форм дискримінації щодо жінок. Відповідно до статті 5 цієї Конвенції, держави-сторони вживають усіх необхідних заходів, щоб змінити соціальні та культурні моделі поведінки чоловіків і жінок і викоренити забобони, звичаї та інші прояви, що ґрунтуються на ідеї неповноцінності чи зверхності однієї статі над іншою або стереотипності ролі чоловіків і жінок.

27 березня 2019 року було ухвалено Рекомендацію CM/Rec(2019)1 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам щодо запобігання сексизму та боротьби з ним. Цей документ рекомендує країнам-учасницям на рівні національного законодавства заборонити сексизм у ЗМІ та рекламі. Положення щодо недискримінації, в тому числі за ознакою статі, передбачені також Угодою про асоціацію України з Європейським Союзом, Стратегією гендерної  рівності Ради Європи на 2018-2023 роки, Глобальними цілями сталого розвитку ООН.  

Свій висновок щодо відповідності законопроєкту №3427 праву ЄС Комітет оприлюднить на засіданні 17 червня.