Законопроєкт №3193, мета якого на законодавчому рівні гарантувати рівне представництво чоловіків та жінок в управлінні основними об’єктами державної власності, зараз на опрацюванні Комітету з питань інтеграції України до ЄС. Співавторами цього проєкту Закону (про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних прав та можливостей громадян із представництва у наглядових радах та органах правління державних унітарних підприємств, господарських товариств та державних банків) стали представники різних політичних сил, серед яких — четверо членів і членкинь Комітету з питань інтеграції України до ЄС.
Рівне ставлення до чоловіків і жінок є фундаментальним аспектом демократії та основоположною цінністю Європейського Союзу, йдеться в обґрунтуванні проєкту. Принцип гендерної рівності закріплений у основоположних міжнародних документах, зокрема, в Загальній декларації прав людини, Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі та Керівних принципах Організації економічного співробітництва і розвитку з корпоративного управління. Також цей принцип — рівності чоловіків та жінок — було включено до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Перетворення нашого світу: порядок денний в царині сталого розвитку на період до 2030 року». Це, на думку авторів, свідчить про наявність світового консенсусу щодо необхідності рівного представництва жінок на всіх рівнях ухвалення рішень.
Чи дотримуються гендерного балансу у сфері управління наші європейські партнери?
У ЄС жінки в середньому посідають 26,7% місць в керівних органах найбільших компаній, що працюють на фондових біржах. Ісландія (45%), Франція (44%) та Норвегія (40%) є лідерами за цим показником у Європі. Ще в 11 країнах відповідна частка жінок в управлінні становить щонайменше 25%. Усі країни з високим рівнем представництва жінок на керівних посадах запровадили заходи стимулювання гендерного балансу. Австрія, наприклад, запроваджувала ці ініціативи поступово. Спершу були ініційовані квоти виключно для наглядових рад державних компаній. Як наслідок — представництво жінок збільшилося з 26% у 2011 році до 47% у 2017. У 2018 році в Австрії гендерні квоти запровадили також і для приватних компаній.
Мету — забезпечити більшу кількість керівних посад для жінок — поставила також Європейська Комісія перед країнами-членами ЄС у резолюціях від 6 липня 2011 року і 13 березня 2012 року та у новій Стратегії гендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки.
Яка ситуація із представництвом жінок у сфері управління в Україні?
В Україні жінки в керівних органах влади й бізнесу представлені непропорційно та в середньому отримують на 24% меншу заробітну плату, ніж чоловіки. За даними дослідження «Жінки та чоловіки на керівних посадах в Україні», яке проведено в рамках проєкту Програми розвитку ООН, є галузі, де жінки в управлінні майже не представлені. Це транспорт, будівництво, сільське господарство, видобувна промисловість та енергетика. Абсолютна більшість (майже або понад 80%) керівників у цих галузях — чоловіки.
Чому рівне представництво чоловіків та жінок в органах управління важливе?
Забезпечення рівності прав жінок і чоловіків, зокрема, шляхом надання жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї гарантує Конституція України. Ст. 24 встановлює, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Автори законопроєкту також наголошують: багато сучасних досліджень доводять, що в середньому компанії, в керівних органах яких представлені жінки, досягають кращих фінансових результатів. За даними дослідження 2016 року, яке провів Інститут світової економіки Петерсона, проаналізувавши 21 980 компаній в 91 країні, було виявлено, що компанії, в яких 30% і більше керівників – жінки, мають чисту рентабельність на 15% вищу за рентабельность компаній, де немає жінок у топ-менеджменті. Гендерний баланс дозволяє керівним органам краще розуміти потреби ринку та забезпечує більш якісний процес ухвалення рішень. Представництво жінок на найвищих керівних посадах, переконані розробники законопроєкту, — формує рольову модель та сприяє кар’єрному зростанню жінок і подоланню гендерних стереотипів та культурних норм, що стримують досягнення рівного гендерного представництва.
Які зміни пропонує законопроєкт №3193 до чинного законодавства?
Документ пропонує внесення змін до законів України «Про управління об’єктами державної власності» та «Про банки і банківську діяльність» з тим, щоб запровадити обов’язкове представництво професіоналів кожної статі на рівні 40 відсотків. Це стосується органів управління державної власності та державних банків. Для приватних акціонерних товариств така квота є добровільною та встановлюється підприємствами самостійно.
З метою поступового впровадження таких змін законопроєкт передбачає перехідний період у два роки, виходячи з того, що деякі державні компанії та державні банки вже створили наглядові ради без врахування вимог представленості. Так у наступні два роки з дня набуття законом чинності допускається робота наглядових рад, в яких недопредставлено одну зі статей на рівні 20 %, замість 40%, від загального складу наглядової ради.
Чому для України важливо забезпечити принцип гендерної рівності в органах управління?
Україна обрала євроінтеграційний напрям, підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, програму співробітництва Україна-НАТО, взяла зобов’язання щодо ратифікації Стамбульської конвенції, виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325, Цілей сталого розвитку тощо. Ці зобов’язання передбачають також забезпечення гендерної рівності як способу дотримання основоположних прав людини, поваги до цінностей, на яких базуються суспільні відносини у сучасному світі.
Експертний висновок Комітету з питань інтеграції України до ЄС щодо законопроєкту №3193 буде ухвалено на засіданні у п’ятницю, 24 квітня.