Комітет ВР з питань євроінтеграції поглиблює співпрацю з незалежними експертами
Комітет ВР з питань європейської інтеграції поглиблює співпрацю з Парламентською експертною групою, яка вже проаналізувала близько 150 законопроектів на предмет відповідності праву ЄС.
Про це йшлося під час «круглого столу» у парламентському комітеті, присвяченому питанням адаптації українського законодавства до стандартів ЄС.
Голова Комітету ВРУ з європейської інтеграції Ірина Геращенко відзначила важливість співпраці з експертами, зокрема з Парламентською експертною групою з євроінтеграції (ПЕГ) у контексті гармонізації українського законодавства, його адаптації до права ЄС. Вона уточнила, що експерти вже підготували висновки до 150 законопроектів і парламентський комітет має намір розглянути ці висновки.
У контексті річниці ратифікації Угоди про асоціацію, яка відзначається 16 вересня, голова комітету наголосила на необхідності проаналізувати ефективність виконання Угоди, зокрема, щодо готовності України до відкриття Зони вільної торгівлі, що зроблено для цього і що ще треба прискорити.
Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Остап Семерак розповів про ініціативу парламентарів, членів комітету, внести зміни до Закону «Про регламент Верховної Ради», які мають на меті удосконалити механізм наближення законодавства України до права ЄС (йдеться про законопроект № 2046а). За словами О.Семерака, цей законопроект розроблено на підставі досвіду країн—нових членів ЄС - Чехії, Албанії, Македонії. Документ передбачає, що кожен поданий до ВР законопроект має обов’язково пройти експертизу щодо відповідності міжнародно-правовим зобов’язанням України і лише після цього може бути розглянутий парламентом. При цьому, О. Семерак підкреслив, що проходження самого законопроекту №2046а через парламент може стати серйозним іспитом для Верховної ради на здатність виконувати Угоду про асоціацію, а у перспективі - стати повноправним суб'єктом Європейського Союзу.
На підтвердження важливості вдосконалення парламентських механізмів, експерти у сферах наближення законодавства України до права ЄС та європейської інтеграції відзначали системні ризики у законотворчій діяльності для виконання Угоди про асоціацію та ініціювали підписання Резолюції з пропозицією щодо мінімізації цих ризиків.
Текст резолюції учасники «круглого столу» планують направити Голові Верховної Ради України, головам депутатських фракцій і груп.
Довідка:
У Верховній Раді восьмого скликання зареєстровано понад дві тисячі законопроектів, 90% з яких спрямовано на внесення змін до чинних законів України. Майже 250 законодавчих ініціатив стосується змін до Податкового кодексу України, майже 100 – до Бюджетного кодексу. Понад тисяча законопроектів мають на меті вирішення питань галузевого та економічного розвитку, майже 400 – врегулювання питань правової політики. Для порівняння: у парламенті Польщі сьогодні розглядається 1200 законопроектів, включаючи урядові, у парламенті Великої Британії – 340 законопроектів.
При цьому, за даними веб-порталу Верховної Ради України, лише 6% від загальної кількості законопроектів було прийнято і спрямовано на підпис Президентові України. Така статистика свідчить про низьку ефективність законотворчого процесу, адже лише незначна частина від загальної кількості зареєстрованих законопроектів стає законами. Водночас велика кількість зареєстрованих законопроектів створює навантаження для Апарату Верховної Ради України та унеможливлює якісний аналіз усіх законопроектів народними депутатами.
Крім того, відсутній ефективний контроль за відповідністю законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України, зокрема Угоді про асоціацію між ЄС і Україною. Чинний механізм контролю, а саме розгляд Комітет Верховної Ради України з питань євроінтеграції законопроектів перед першим читанням є недостатнім, адже після першого читання законопроект може бути суттєво доопрацьований і навіть може бути змінена його концепція.
Причинами ситуації, що склалася, є:
1) Відсутність у Регламенті Верховної Ради України норм, які б передбачали пошук розробниками законопроектів їх мінімальної підтримки серед депутатського корпусу або комітетів Верховної Ради на етапі до реєстрації законопроекту.
2) Відсутність у Регламенті Верховної Ради України норм, які б передбачали дієвий контроль за відповідністю законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України, а саме положенням Угоди про асоціацію.
3) Відсутність аналітичної роботи у міністерствах та центральних органах виконавчої влади, яка повинна визначати проблеми у різних сферах державної політики та пропонувати варіанти їх вирішення, з урахуванням зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. Наявність багатьох таких варіантів сприяла би більш раціональному вибору політичних рішень і зменшила би обсяг законопроектної роботи.