Головна > Текстові публікації > Діяльність Комітету > Слухання > Комітетські слухання
03 грудня 2020, 09:24

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Українські санкції щодо РФ слабші, ніж санкції наших західних партнерів»

 

2 грудня відбулися спільні комітетські слухання на тему: «Застосування, реалізація і моніторинг спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Слухання  ініціював Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Участь у них взяли представники Комітету з питань інтеграції України до ЄС, Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, а також експерти, представники громадянського суспільства та журналісти.

 

Учасники обговорили можливість створення спеціального державного органу, що забезпечуватиме формування державної політики у санкційній сфері; створення та ведення Єдиного державного санкційного реєстру; розширення кола ініціаторів санкцій; розширення переліку підстав та принципів для застосування санкцій, а також видів санкцій.

«РФ навчилася жити з тими санкціями, які проти неї були запроваджені і які спершу були болючими. Через своїх партнерів та сателітів, продаючи і завозячи окрему продукцію, яка підпадає під санкції, Росія навчилася ці санкції обходити», — заявила голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона додала, що ми маємо вимагати від Заходу, аби санкції проти РФ були посилені, і над їхнім дотриманням був серйозний і жорсткий контроль, щоб Росія не змогли ці санкції обійти. «Ми маємо і далі працювати над тим, щоб санкції в енерговидобувній галузі, які є найболючішими для РФ, посилювалися. Це стосується і Північного потоку-2 і технологій для нафто- чи газовидобування. Ми також маємо наполягати на запровадженні персональних санкцій не тільки проти самих порушників, а й проти членів їхніх сімей. Це буде значно серйозніший та болючіший механізм стосовно РФ, і це може дати серйозний ефект. Україна також має розширювати свій спектр реагування на порушення Росією різних компонентів міжнародного співжиття», — додала Іванна Климпуш-Цинцадзе. 

 

Валентин Наливайченко зазначив, що у питанні санкцій щодо країни-агресора Україні треба діяти адекватно і відповідно до практики Європейського Союзу. «Санкції можуть і мають бути персональні, секторальні (економічні) та дипломатичні. Українське законодавство має забезпечувати і реалізацію, і застосування усіма органами влади таких санкцій», — вважає Валентин Наливайченко. Він зауважив, що санкції — це фінансова зброя проти країни-агресора, і найбільших збитків ворог зазнає саме від економічних санкцій, — як секторальних, так і персональних. Валентин Наливайченко також згадав санкції ЄС щодо колишніх високопосадовців України, які були запроваджені ще у 2014 році. За 6 років із 22 осіб у санкційному списку залишилося лише 10. «Це тривожний сигнал для Офісу Генерального прокурора та інших правоохоронних органів, щоби справи опинилися в суді, і Україна мала докази того, чому ці санкції застосовувалися. І друге важливе питання — коли, нарешті, будуть конфісковані і повернуті в бюджет України активи бодай цих згаданих високопосадовців?» — додав Наливайченко.

 

Учасники слухань також обговорили важливість дотримання санкцій в Україні, а також моніторингу та механізмів контролю за цим дотриманням. Валентин Наливайченко повідомив, що готує законопроєкт, у якому буде визначено, що таке національні санкції, міжнародні санкції, єдиний державний реєстр санкцій, а також сформовано чіткий та дієвий механізм моніторингу за дотриманням санкцій. В Україні, за словами Наливайченка, є приклади того, як навіть державні компанії обходять санкції. Так, приміром, державна енергетична компанія «Енергоатом» досі закуповує через Естонію та Німеччину обладнання та устаткування з Росії. «Санкції, насправді, не діють, санкції обходять, це завдає і економічних, і політичних збитків Україні та українським державним підприємствам», — підсумував Валентин Наливайченко. 

 

В Україні за 6 років не було порушено жодної справи за порушення санкцій і не накладено жодного штрафу. Учасники слухань одностайно погодилися в необхідності створення єдиного реєстру санкцій, механізму моніторингу за їхнім дотриманням, а також створення законодавчої бази для регулювання санкційної політики. В Україні досі не існує системної санкційної політики навіть щодо РФ — переконаний професор, правознавець Володимир Василенко. Він вважає нагальним створення рамкового закону, який сформує засади такої політики. 

 

За результатами слухань будуть напрацьовані рекомендації, які визначать напрям подальшої роботи парламентарів, Уряду, експертів і громадянського суспільства в процесі створення нової санкційної політики України.