Головна > Текстові публікації > Новини
12 лютого 2021, 12:32

Найважливіша реформа, яку має провести Україна — судова

Так вважає Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель. Про це він заявив під час підсумкової пресконференції за результатами сьомого засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз, яке напередодні відбулося в Брюсселі. «Якби мені довелося обирати одну серед найважливіших реформ в Україні, це була б реформа судочинства. З огляду на важливість незалежного судочинства для будь-якого демократичного суспільства, ця реформа – матір всіх реформ», — заявив головний дипломат ЄС. У Євросоюзі ще раз нагадали Україні про необхідність активізувати зусилля щодо зміцнення верховенства права та забезпечення незалежної та ефективної роботи антикорупційних інституцій, щоб відновити довіру суспільства. Утім реформа судової системи не єдина, яку має провести Україна — вважають в ЄС. Там нагадали також про незворотність реформ у банківському секторі, зокрема, щодо націоналізації ПриватБанку, наголосивши на важливості притягнення до відповідальності винних у масштабних шахрайствах у ПриватБанку та відновлення активів. Важливими в ЄС вважають також подальше впровадження реформ в енергетичному секторі. Рада асоціації привітала запуск Фонду енергоефективності, який надає кошти для модернізації старих помешкань в Україні, та підкреслила необхідність належного фінансування Фонду з державного бюджету України. Сторони домовились продовжувати співпрацю щодо інтеграції енергетичних ринків та енергосистем України з енергетичним ринком ЄС. У реформі децентралізації Україна продемонструвала прогрес — визнали в ЄС, але все ще є необхідність доопрацювання законодавчої бази у цій сфері. В ЄС також підкреслили необхідність продовження земельної реформи та реформи державного управління. Україна та ЄС домовились запустити освітню програму для державних службовців «Проєкт розбудови спроможності Natolin4Capacity». На його реалізацію Європейська Комісія виділяє грант у розмірі 2,45 млн євро для Коледжу Європи. У рамках цього проєкту українські держслужбовці зможуть вдосконалити свої знання з європейського права та економіки і, зрештою, підвищити потенціал української державної служби загалом.

 

Чи буде переглянута Угода?

 

У підсумковій спільній заяві сторін за результатами зустрічі вказано, що Рада асоціації підтвердила намір ЄС та України провести всебічний огляд досягнення цілей Угоди, як це передбачено у статті 481. Однак спершу кожна сторона має провести внутрішню оцінку, щоб представити результати виконання Угоди на саміті Україна-ЄС у 2021 році.

 

На пресконференції після переговорів єврокомісар з європейської політики сусідства та розширення Олівер Варгеї зазначив, що перегляд Угоди ще не означає її оновлення. Він зауважив, що Угода є доволі гнучкою і дає всі можливості для поглиблення співпраці. Водночас, за словами Варгеї, ЄС готовий розглянути запити України щодо нових сфер. 

 

Рада асоціації також підтвердила зобов'язання ЄС та України розпочати консультації щодо перегляду лібералізації торгівлі товарами, згідно з Поглибленою і всеохопною зоною вільної торгівлі між Україною та ЄС, як це передбачено у статті 29 Угоди, та постійно оновлювати відповідні додатки. Сторони також погодилися з необхідністю ефективно та своєчасно впроваджувати Поглиблену і всеохопну зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, щоб у повній мірі використати переваги Угоди про асоціацію.

 

Що з «відкритим небом»?


Угода про спільний авіаційний простір, яка б дала ширший доступ українським авіакомпаніям на європейський ринок, а відтак — знизила б ціна на авіаперельоти для українців, підписана не була. Її підписання в лютому цього року спершу обіцяли, а потім заперечили. Відповідаючи на запитання журналістів — що заважає «відкритому небу» між Україною та ЄС, Жозеп Боррель заявив, що угода буде підписана, щойно її оновлять, враховуючи Brexit і той факт, що Британія більше не є підписантом угоди. Саме британсько-іспанська суперечка щодо Гібралтару з 2013 року заважала підписанню Угоди про спільний авіаційний простір з Україною. У підсумковій заяві наголошено на важливості ухвалення цієї угоди якомога раніше у 2021 році. 

 

Кібердіалог, Зелена угода та цифровізація

 

Рада асоціації підтвердила початок кібердіалогу України з ЄС у 2021 році. Сторони зазначили важливість посилення співпраці у галузі спільної політики безпеки та оборони.

У ЄС також вкотре привітали прагнення України наблизити свою політику та законодавство до Європейського Зеленого курсу, який передбачає перетворення Європи на кліматично нейтральний континент до 2050 року. Сфери спільного інтересу, які були обговорені, включали: енергоефективність, водень, вугільні регіони у стані переходу, промислові альянси та архітектуру управління кліматом. Жозеп Боррель вважає, що імплементація Зеленої угоди матиме масштабні геополітичні наслідки. За його словами, через відносини з Росією та країнами Сходу ЄС досяг межі у газовому постачанні, і тут є проблема. В Україні ж Євросоюз бачить важливу енергетичну трансформацію і готовий у цьому допомагати.

 

Підтримка суверенітету й територіальної цілісності України

 

ЄС знову підтвердив свою непохитну підтримку та відданість суверенітету й територіальній цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. ЄС не визнає незаконної анексії Росією Криму та м.Севастополя. Рада асоціації засудила погіршення ситуації з правами людини в Криму та подальшу мілітаризацію півострова, Чорного та Азовського морів. Сторони закликали до негайного звільнення всіх незаконно затриманих і ув’язнених українських громадян на Кримському півострові та в Росії, зокрема, кримськотатарських активістів. Рада асоціації також закликала Росію забезпечити безперешкодний і вільний прохід до і з Азовського моря відповідно до міжнародного права. Україна представила концепцію «Міжнародної кримської платформи» та запросила ЄС взяти участь в інавгураційній зустрічі високого рівня в рамках цієї ініціативи 23 серпня 2021 у Києві.