Завершила свою роботу Восьма пленарна сесія ПА ЄВРОНЕСТ
Сьогодні завершила свою роботу Восьма пленарна сесія ПА ЄВРОНЕСТ (08-10.12.2019), в роботі якої взяла участь Постійна делегація Верховної Ради України представлена у складі Глави Постійної делегації, Спів-президента ПА ЄВРОНЕСТ І. Крулька, заступників Глави Постійної делегації П.Мельника, С.Федини та членів делегації В. Ар’єва, О.Руденко, Р. Лозинського, Н.Королевської, Д.Люботи, С.Юраша.
Відкриваючи пленарну сесію ПА ЄВРОНЕСТ Спів-президент Андрюс Кубілюс зазначив, що «Східне партнерство» – це амбітна ініціатива, метою якої є поглиблення і зміцнення відносин між Європейським Союзом, його державами-членами та Східноєвропейськими партнерами, адже всі ми належимо до єдиної європейської родини. Він підкреслив, що Асамблея є важливим парламентським форумом, який сприяє подальшій політичній і економічній інтеграції між нашими країнами Це відкритий майданчик, в рамках якого ми можемо вести багатосторонній політичний діалог щодо очікувань, потреб та прагнень наших громадян, які всі разом прагнуть збудувати краще майбутнє для всієї Європи.
З промовами перед Асамблеєю також виступили Голова Парламенту Грузії Арчил Талаквадзе, Президент Грузії Саломе Зурабішвілі, Віце-президент Європейського Парламенту Клара Добрев, а також Спів-президент ПА ЄВРОНЕСТ Іван Крулько.
І.Крулько, зазначивши, що цього року ми відзначаємо 10 років Східного партнерства, наголосив, що ці роки не були простими з огляду на виклики, ні для Східноєвропейських партнерів, ні для Європейського Союзу. Для Східноєвропейських партнерів найскладнішим викликом стали, безумовно, питання безпеки. Україна, а також деякі інші країни-учасниці Східного партнерства, стали жертвами російської військової агресії. «Спочатку це була Молдова, потім Грузія і в 2014 році це була моя країна», – зазначив Глави Постійної делегації. Він також зауважив, що агресивна політика РФ на східних кордонах ЄС становить значну загрозу для європейської безпеки. Разом з тим, всупереч багатьом труднощам, протягом останніх 10 років Європейському Союзу та Східноєвропейським партнерам вдалось багато досягти разом. Найважливішим досягненням стало укладення Україно, Грузією та Молдовою Угод про асоціацію, а також набуття чинності безвізовим режимом з відповідними партнерами. При цьому, І.Крулько підкреслив, що на сьогодні необхідно сформувати спільне бачення «Східного партнерства» після 2020. В зв’язку з цим він позитивно відзначив пропозицію Спів-президента А.Кубілюса започаткувати нову «Стратегію тріо», яка покликана стати дорожньою картою, що передбачає цілеспрямовану роботу щодо поглиблення секторальної та економічної інтеграції.
Депутати під час роботи Асамблеї обговорили питання співпраці ЄС та країн-членів Східного партнерства у сфері прав людини і демократії, енергетичної безпеки, економічної інтеграції, освіти і у соціальній сфері. Українська делегації також активно долучилася до дискусій у рамках робочої групи з питань Білорусі та ad hoc робочої групи з питань Угоди про асоціацію.
Питанням щодо майбутнього Східного партнерства були присвячені основні дебати у рамках пленарного засідання Асамблеї, у яких також взяли участь представники української делегації. С.Федина наголосивши, що Східне партнерство є надзвичайно важливим інструментом, позитивно відзначила нову «Стратегію Тріо Плюс 2030». Вона також запропонувала розробити механізм для забезпечення стабільності, демократії, дотримання прав людини та протистояння гібридним загрозам і гібридним війнам. Окрему увагу С.Федина привернула до питань інформаційної безпеки та енергетичної безпеки.
За результатами роботи чотирьох постійних комітетів і Восьмої пленарної сесії ПА ЄВРОНЕСТ було ухвалено 4 резолюції.
Резолюція Комітету з політичних питань, прав людини та демократії, яку на засіданні Комітету закликав підтримати В. Ар’єв, присвячена питанням парламентського контролю як інструменту зміцнення демократії, підзвітності та ефективності державних інституцій у країнах Східного партнерства. В. Ар’єв зазначив, що інститут парламентського контролю є важливим з точки зору недопущення зловживання владою та зменшення рівня корупції в державі.
Сприяння діджиталізації з метою покращення ефективності та стимулювання економічного росту в ЄС та країнах Східного партнерства стало головною темою резолюції Комітету з питань економічної інтеграції, законодавчого зближення і конвергенції з політикою ЄС, яку представив Р.Лозинський.
Питанням солідарності та наближення в секторі енергетики присвячена доповідь Комітету з питань енергетичної безпеки. Учасники Асамблеї підтримали ідею щодо необхідності формувати прогресивну нормативну базу.
Комітет з соціальних питань, освіти, культури та громадянського суспільства запропонував резолюцію щодо інновацій в освіті і реформи освіти в ЄС і країнах Східного партнерства, яка була підтримана Асамблеєю.
Оскільки в цьому році Східному партнерству виповнюється 10 років, і за ці роки ініціатива Східного партнерства виявила себе як ефективний інструмент для надання індивідуалізованої підтримки на основі принципів «більше за більше» і «менше за менше» в плані проведення реформ, члени ПА ЄВРОНЕСТ наголосили, що наявну стратегію необхідно доповнити новими довгостроковими інструментами, аби допомогти країнам-членам Східного партнерства, які більш просунулись на шляху європейської інтеграції, зберегти мотивацію для проведення реформ на наступне десятиліття до 2030 року, а також підкреслили, що ЄС слід оновити і реформувати свої політичні інструменти, аби вони відповідали прогресу, досягнутому Східноєвропейськими партерами. З цією метою на засіданні Асамблеї була ухвалена надзвичайна резолюція, присвячена майбутньому «Стратегії Тріо Плюс 2030».
Асамблея також затвердла план роботи на 2020 рік.