Секторальна співпраця — це абсолютно практичний вимір реалізації наших амбіцій щодо ЄС

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС переконана, що секторальна взаємодія з ЄС дає Україні змогу реалізувати свої амбіції щодо Європейського Союзу та ті стратегічні цілі, які закладені в Конституції України. Про це Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила під час онлайн-дискусії на тему: «Секторальна інтеграція України до ЄС: передумови, перспективи, виклики». Захід організував Центр Разумкова спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні. Водночас, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, розраховувати на те, що з’явиться цілий каскад бюджетних програм секторальної підтримки від Європейського Союзу не доводиться, оскільки свої зобов’язання навіть за тими двома програмами, які вже працюють, Україна не виконує. Йдеться про програми підтримки реформи держслужби та стратегії енергетичної безпеки. Стратегія державної служби була узгоджена наприкінці 2016 року з Європейським Союзом. На її основі було ухвалено рішення про секторальну бюджетну підтримку реформи держслужби. Фінансування почалося у 2018 році, а вже у 2019 році Парламент ухвалив рішення, які повністю зруйнували ті підходи, які були узгоджені — вважає голова Комітету. «Говорити про те, що на основі ось такого досвіду це якось буде заохочувати Європейський Союз відкривати нові секторальні програми — дуже сумнівна історія», — переконана вона. На її думку, схожа ситуація і зі стратегією енергетичної безпеки. Україна домоглася перегляду і оновлення Додатку XXVII до Угоди про асоціацію, який вперше передбачає конкретні зобов’язання з боку ЄС після того, як Україна виконує своє домашнє завдання щодо інтеграції до європейських енергетичних ринків. Але через півтора року після того, як це рішення було підписане і ратифіковане Верховною Радою України, дієвого механізму погодження законодавчих ініціатив і підзаконних актів з боку Кабінету Міністрів з Європейською Комісією, як передбачено оновленим Додатком, так і немає. «Ми ігноруємо це на рівні Верховної Ради, попри всі заклики з боку нашого Комітету, попри всі висновки нашого Комітету, в яких ми просимо узгоджувати зміни до законодавства, що стосуються ринку електроенергії і ринку газу з Європейською Комісією. Це означає, що така неспроможність України і незнаходження спільної мови з ЄС — апетиту щодо якихось додаткових секторальних програм бюджетної підтримки не викликає», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

В Угоді про Асоціацію з ЄС передбачено 14 секторів, в яких Україна має виконати свої «домашні завдання» у сфері інтеграції з ЄС. У разі успішного виконання Європейський Союз має ухвалити рішення щодо надання українським товарам і послугам безперешкодного, без додаткових ліцензій, сертифікацій і дозволів, доступу на європейські ринки. У 6 зі згаданих секторів завдання мали бути реалізовані до кінця 2020 року, відповідно до Угоди. Зміни у ще 8 з 14 секторів мають бути фіналізовані у 2023 році. Після завершення кожного етапу Європейський Союз ухвалює рішення стосовно інтеграції України в окремі сектори європейської економіки. Іванна Климпуш-Цинцадзе нагадала, що  Угода про асоціацію не передбачає прямих зобов’язань ЄС щодо строків ухвалення таких рішень. Це, за словами голови Комітету, може бути один з напрямів того, де мала би переглядатися Угода: «Я хотіла би рекомендувати Уряду це врахувати. Це один з тих компонентів, який би мав бути врахований сьогодні в новому переговорному процесі, коли ми готуємо позицію України і очікуємо її погодження з Європейським Союзом при оновленні Угоди про асоціацію».

Щодо виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що пряма відповідальність і найбільша спроможність тут на виконавчих структурах. Саме від міністерств та Уряду, за її словами, Верховна Рада має отримувати законодавчі пропозиції щодо реалізації тих чи інших євроінтеграційних завдань. «Ми сподіваємося, що після того, як за 2020 рік змінилися три віцепрем’єри з європейської та євроатлантичної інтеграції в Урядах України — вже, нарешті, можна налагодити роботу, щоби ці законодавчі ініціативи з’являлися у Парламенті, і щоб Парламент міг робити свою роботу, а не пропонувати клаптикові ініціативи, які не враховують повністю тієї чи іншої директиви чи регламенту ЄС», — заявила голова Комітету.

Іванна Климпуш-Цинцадзе у своєму виступі також звернула увагу на ті галузі, які можуть бути перспективними у напрямі найближчого виконання Україною своїх євроінтеграційних домашніх завдань. За її словами, ухвалення Закону про внутрішній водний транспорт дає можливості Уряду почати працювати над тим, щоби включити українські внутрішні водні шляхи у європейську транспортну систему TEN-T. Важливим, на думку голови Комітету, є також інфраструктурна інтеграція в європейську газотранспортну систему, оновлення Додатків щодо секторальної інтеграції до єдиного цифрового європейського ринку, транспортної сфери, зокрема, робота щодо переходу на екологічні види транспорту та на інші види авіаційного палива. Велику увагу щодо секторальної інтеграції Україні варто також приділити в рамках амбіції із приєднання до Європейського зеленого курсу. Іванна Климпуш-Цинцадзе впевнена, що це велике завдання і, водночас, великі виклики, які вимагають додаткових коштів — внутрішніх і зовнішніх інвестицій та прямої допомоги Європейського Союзу.